© Володимир Ліпкан 04.06.2024 І знову я повірив в щирість у людини: Вперед летів, розкривши крила, Я мріяв, що добро — то вектор, шлях до зміни, Я вірив в чесність, що була мінлива. У очі любо посміхались, запевняли Казали, щоб не переймався, добре буде все, Книжки підписували, з посмішкою дарували, Здалося, що реалізую врешті я себе.…