07.06.2019 © Володимир Ліпкан Колись надривно плакав, ти ж - дитя. Вже потім: я носив тебе на спині, Я опікав, любив, плекав Завжди я марив тим, щоб був ти сильний. Щоб ось колись, як прийде час, Ти зміг мене як батька вшанувати: Щоб мав фінанси і запас, Щоб міг мене вже піклувати!