Юрій Щербак „Україна в обіймах Польщі. Реалії і пророцтва

Київ : Видавничий дім журналу „Пам’ятки України”, 2023. 320 с.

вул. Богдана Хмельницького, 8/16 м. Київ, Ukraine : Укрінформ. 07.02.2024 | 12.15.

 

Повний запис всіх виступів можна подивитись тут

Ознайомитись із повним текстом виступу професора Володимира Ліпкана можна тут

Про захід

 

Юрій ЩЕРБАК – письменник, класик сучасної української літератури, відомий державний і громадський діяч, політик і дипломат – після початку війни опинився в Польщі й став свідком того, як, здавалось би, недружньо налаштована сусідня нація, гостинно приймає й зігріває в своїх обіймах українців.

Невтомна благодійність поляків вже увійшла в анали української історії, а людська вдячність – у народну пам’ять. Особисті враження й оцінки Юрія Щербака посилюють його статті з польської преси, світлини й цікавий фактаж про діяльність дотепер очолюваних ним Українського-польського інформаційно-аналітичного центру Незалежний Медіа Форум та Польсько-української фундації «Concordia».

Книга побачила світ коштом Міністерства культури та інформаційної політики України у знаковій серії «Бібліотека журналу «Пам’ятки України» з передмовою Андрія Бережини й Владислава Дяденчука тиражем 1000 примірників для безкоштовного розповсюдження.

До слова на презентацію були запрошені і були присутніми:

Юрій Щербак — автор, відомий письменник і дипломат, голова Ради Українсько-польського інформаційно-аналітичного  Незалежного Медіа Форуму (Київ-Варшава)

Ганна Красноступ — директорка департаменту з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та інформаційної політики України,

Володимир Ліпкан — доктор юридичних наук, професор, президент Глобальної організації союзницького лідерства,

Алла Малієнко — заслужений працівник культури України, голова Наглядової ради Незалежного Медіа Форуму,

Дмитро Чекалкин — український дипломат, перекладач, теле- і радіоведучий, генеральний директор рекламної агенції «DIVA Production»,

Тетяна Ярошовець — докторка філософії, головна редакторка порталу Незалежного Медіа Форуму.

Тривалість заходу була 50 хвилин.

Особисті Емоції від заходу

Вдячність за проведення заходу Укрінформу. Захід відбувся динамічно, модераторка Світлана Чепуренко, надала кожному запрошеному до 5 хвилин. Тож, виступаючі змушені були наголошувати абрисно і дуже стисло на різні аспекти як творчості, так і особистості Юрія Щербака.

Скориставшись зекономленим часом від попередніх виступаючих, я дещо перевищив ліміт і торкнувся змістовних аспектів творчості шановного Українця  Юрія Щербака!

 

Мене власно вразило, що єдиним питанням від журналістів було: “За який кошт видано книгу”… Гадаю, якщо б людина, яка ставила запитання, принаймні потримала книгу в руках, відкрила її і прочитала не лише анонс заходу, а й зміст, то побачила б, що на перших сторінках відповідь на це питання мітиться. Тож навіть сам факт такого питання свідчить про непідготовленість особи до заходу.

На превеликий жаль: жодного питання про життєвий досвід, плани на майбутнє, відчуття війни, втрат, журбу та щастя, прогнози щодо війни, і взагалі батьківської поради для життя, кохання… Жодного питання про те, як людина, яка вже майже переходить до першого століття свого земного змістовного життя, може творити, думати.

Спустошені та зациклені на одній інтерпретації теми війни, зашорені вкарбованими в інформаційний простір таврами та наративами, люди не бачать цінностей справжнього життя, не цінують мудрих сучасників, людей, які творять тут і зараз, кожний у свій спосіб українство, викарбовуючи в ньому не лише цінності, а й передовсім новітні характеристики національно і ментально модерної української нації.

На жаль, молодь не розуміє, що Юрію Щербаку, вже майже 90 років… Багато хто до цього віку просто не доживає, а Юрій Щербак не просто функціонує у вегетативному стані, а мислить, думає, творить, вершить, мудрує та вчить!

Молодому поколінню слід цінувати Велич власних людей, справжніх Вчителів, які їх оточують, з якими вони мають змогу (поки що) поспілкуватись наживо: без інтернету, генеративного штучного інтелекту, темнику, цензури.

Я ставлю запитання цьому поколінню:

Quo vadis Ucraina civis?

Відповідь на це питання, колись вже дала для власного покоління Леся Українка:

Ті вічні пісні, ті єдинії спадки,

Взяли собі други поети-нащадки

І батьківським шляхом пішли

Леся Українка

 

Українській молоді слід навчитись пошані та повазі до мудрих справжників, митців та творців сучасного українства, долучатись до живих взірців його плекання і творення !

Слава справжнім Українцям!

 

 

Про автора

Close