Позицію КНР готував ChatGPT ?

Перетворити роль гостя у роль господаря

反客為主

 

 

Коли всі обговорюють позиції Китаю щодо політичного врегулювання „української кризи”, то передусім слід дати чітку термінологію і уникати помилкових кліше, так сміливо розтиражованих і масштабованих в рамках світового інформаційно-комунікативного кіберпростору.

Із цією метою, нами розроблено тривимірну матрицю: площинами якої виступають: 1) озвучені тексти виступів керівників КНР; 2) реальні результати діяльності КНР; 3) трактат 36 стратагем як синтезований хаб, що поєднує пп. 1 та 2 і чітко впроваджений при підготовці пропозицій КНР.

Трактат 36 стратагем[1] є зібранням тактичних прийомів і гібридних методів, інструментарію стратегічних комунікацій, які всі покоління керівників КНР завжди використовували у своїй зовнішній політиці. Однак чомусь чимало дослідників, в тому числі і українських китаєзнавців, коли дають свої розлогі інтерв’ю або коментарі, готують дослідження, свідомо замовчують той факт, що зовнішня політика Китаю, заснована на китайській моделі меритократії, має декілька рівнів, і стратегічний рівень політики — завжди прихований від пересічного читача і молодих чиновників, які працюють нині на державній службі, прагнучи представляти інтереси України у зовнішній політиці.

Щодо заяви 24 лютого 2023 року відносно думок керівників КНР щодо власної вигоди від війни московського режиму порти Української держави відзначимо, що це робилося саме для досягнення: таємних і прихованих цілей; отримання переваги; перехоплення ініціативи.

В Україні це розтиражували і назвали невідповідним словом невірно переклали, масштабували невірну назву війни московського режиму проти Української держави, та й взагалі дуже неуважно дивилися безпосередньо зміст тексту цієї заяви, здебільшого копіюючи лише не зовсім коректний переклад 12 пунктів у куцій інтерпретації, які на швидкоруч тиражували інтернетмедіа. Але там йшлося не про Українську Державу, не про її перемогу, і навіть не про московський режим. Там йшлося винятково про Китай.

Ось чому ми постійно наголошуємо на необхідності формування аналітичних спільнот, формування уніфікованого методологічного апарату інформаційно-аналітичної діяльності, в тому числі і використання напрацювань моєї наукової школи щодо аналітичної наратології. Сьогодні відчутний брак, саме професійних аналітиків, системних науковців які на науковій основі, а не через примхи політичних лідері, які змінюються кожні чотири року, формуватимуть відповідні  національним інтересам прогностичні сценарії розвитку нашої  держави.

Забігаючи наперед відзначимо, що саме це завдання і виконала та заява, яка отримала гучну красиву назву чи то „мирний план Китаю”, чи то „формула Китаю”. Ніякого плану по суті немає, ніякого механізму його реалізації, жоден пункт в озвученій інтерпретації не відповідає інтересам Української Держави і її планам, озвученим Президентом на Мюнхенській конференції.

Натомість відбулось:

• досягнення: таємних і прихованих цілей;
• отримання переваги;
• перехоплення ініціативи.

Китайська геостратегія складається із сукупності різноманітних стратагем, які накопичуються кожним поколінням керівників і потім складаються в певний алгоритм, прораховану послідовність дій, спрямованих на досягнення утаємниченої, прихованої мети, з урахуванням психології цільових аудиторій, на які спрямовано вплив, становища та інших параметрів геостратегічного ландшафту.

Один із перекладів із китайської слова „стратагема” (計) є хитрощі.

Більше того в Хадісі, який приписується пророку Мухаммаду, також вказується: „Війна — це хитрощі” (араб. الحرب خدع‎, al-harb khuda’un)”[2]. Хитрощі передбачають використання талановитим стратегом будь-якої підступності.

Отже стратагеми і геостратегія в цілому — є найвищою мудрістю та хитрістю, спрямованою на реалізацію національних інтересів, тобто на досягнення конкретного результату.

Тож ніколи неможна трактувати сказане як таке, що буде зроблено саме так, як було сказано.

Оскільки тематика застосування китайським стратагем у зовнішній політиці та геостратегії є окремим пластом дослідження[3], то ми формуємо це одним із наукових завдань як для майбутніх досліджень іншими авторами, так і для себе особисто.

Нами було проведено наративний аналіз виступів ключових лідерів та стейкхолдерів китайської зовнішньої політики. За допомогою методології націобезпекознавства, а також аналітичної наратології, теорії геостратегії в рамках наукової школи професора В.А. Ліпкана, було встановлено ідентичність термінологічних кліше між тими словосполуками, що вживаються в виступах її лідерів і в тих, що містяться в тексті так званого „китайського мирного плану”.

 

Ми наголошуємо: неправильно казати про якийсь „мирний план”[1] чи інші вигадки будь-яких авторів, в тому числі посадових осіб Української Держави, які невірно і неправильно називають те, що сталося 24 лютого 2023 року.

Правильно казати: „Позиція Китаю щодо політичного врегулювання Української Кризи” (далі — ПКПоВУК). Оригінал перекладу позиції англійською: China’s Position on the Political Settlement of the Ukraine Crisis, узятий з офіційного джерела[2].

Не має ніякого плану, чи ще чогось!

Є лише — Позиція. Не більше.

[1] Китай оприлюднив текст “мирного плану” щодо війни в Україні // https://www.dw.com/uk/kitaj-opriludniv-tekst-mirnogo-planu-sodo-vijni-v-ukraini/a-64806146 ; Українська “формула миру”: про що йдеться // Режим доступу: https://www.dw.com/uk/ukrainska-formula-miru-pro-so-jdetsa/a-64799405

[2] China’s Position on the Political Settlement of the Ukraine Crisis // Режим доступу: https://www.fmprc.gov.cn/mfa_eng/zxxx_662805/202302/t20230224_11030713.html

 

Формуємо наукову гіпотезу:

текст мирного плану підготовлено чат ботом Chat GPT (GPT — Generative Pre-trained Transformer), тобто нейронною мережею з генеративною моделлю даних, що використовує архітектуру трансформер. Поки що станом на березень 2023 року в нього загружено дані до 2020 року.

У випадку ChatGPT це 570 Гб тексту. Це гігантський обсяг даних — приблизно його можна оцінити у 500 чи 600 трильйонів слів. Архітектура «трансформер» означає, що нейронна мережа обробляє дані непослідовно[4].

Характерологічними особливостями даного документа, які дозволяють нам висунути наведену гіпотезу є такі.

1. Відсутня будь-яка конкретика щодо війни в Україні. Якщо підставити туди конфлікт у Йемені чи Ерітреї, чи то у Сирії, чи Вірменії, то зміст від цього не зміниться: це не є мирним планом саме для України. Відтак універсалізм — свідчить про відсутність врахування специфіки саме війни в Україні. Це не мирний план саме для України, це просто мирний план, план про мир від чат бота. Дякуємо йому за нагадування про мир, яке він скомпілював з виступів лідерів п’ятого покоління керівників КПК, а також російської пропаганди.
2. Суверенітет, незалежність і територіальна цілісність усіх країн повинні ефективно підтримуватися. Це ключова логічна помилка, яку не здатен усвідомити та чітко реконструювати у словах чат бот. Дана фраза може трактувати двояко:

1) в інтересах України — суверенітет, незалежність і територіальна цілісність України має ефективно підтримуватися усіма суб’єктами міжнародного права. Якщо Китай не підтримує суверенітету України, то він: а) не визнає суверенітету України, а отже порушує Статут ООН; 2) визнає суверенітет Росії, тому не підтримує Україну; 3) підтримує Україну, тому розробив мирний план і наголосив на підтримці суверенітету, тим самим закликаючи Росію вивести війська, припинити війну негайно і понести відповідальність відповідно до міжнародного права;

2) якщо в інтересах Росії — Крим та інші незаконно анексовані частини Української держави та інших держав є суверенними територіями РФ, тому всі інші держави, в тому числі й Україна, мають поважати суверенітет і територіальну цілісність оновленої Росії. Якщо Китай не підтримує суверенітету Росії над цими територіями, то він: а) не визнає суверенітету Росії в цілому, в тому числі і щодо різних суб’єктів федерації; б) визнає суверенітет України, тому не підтримує відкрито Росію; в) підтримує Росію, тому розробив мирний план і наголосив на підтримці суверенітету та нової територіальної цілісності, яка має сприйматися як факт і вже не підлягає обговоренню, тим самим закликаючи Україну сісти за мирні переговори, відмовитись від зазіхань на ці території, а міжнародну спільноту припинити напад на Росію, припинити війну негайно, припинити постачання озброєння і понести відповідальність відповідно до міжнародного права  з порушення територіальної цілісності, незаконне уведення санкцій тощо;

3) і саме цікаве в інтересах Китаю — третя світова війна почнеться за двох умов: 1) вступ Китаю у війну проти Української Держави на боці Росії; 2) збройна агресія КНР проти Тайваню.

Відтак вживання закамуфльованих кліше на кшталт „підтримки територіальної цілісності” та „поваги до суверенітету і незалежності” тощо робиться з метою створити умови для інтерпретації цих принципів на свою користь і задля власної китайської вигоди.

Якщо Китай підтримує суверенітет і України і Росії, то він: а) визнає суверенітет України та Росії в цілому, в тому числі і щодо анексованих територій (щло вже само по собі абсурдно і суперечливо); б) визнає суверенітет як України так і Росії, тому відкрито не підтримує жодну сторону війни; в) підтримує і Україну і Росію, тому розробив мирний план і наголосив на підтримці суверенітету та територіальної цілісності, без уточнення, якої саме і в чиїй інтерпретації територіальна цілісність презентована і прийнята за основу. Це формує умови для Китаю розглядати та вирішувати своє тактичні завдання щодо майбутньої анексії і поглинення Тайваню:  1) Тайвань є частиною КНР, тож будь-які спроби інших держав сприяти його суверенізації сприйматимуться як посягання на територіальну цілісність КНР і потягнуть відповідні заходи реагування, аж до військових; 2) якщо Китай поважає територіальну цілісність інших країн, то також ставлення він вимагати і для себе. Оскільки, на думку Китаю, Тайвань є частиною КНР, тож захист Тайваню інтерпретуватиметься як посягання та територіальну цілісність і незалежність Китаю. Рівно як даний текст можна трактувати наступним чином: 1) Китай визнає незалежність Тайваню, відтак дотримуючись міжнародного права поважає суверенітет і територіального його цілісність.

Ось лише на таких простих прикладах мною доведена абсолютна абсурдність першого пункту цього документа, який є нелогічним, суперечливим, не корелює із контекстом війни в Україні, не відповідає базовим принципам сучасного ведення війни, а головне — жодним чином не вирішує питання про припинення війни з боку Росії, не містить конкретних інструментів, якими Китай збирається виконувати та реалізовувати запропонований ним же самим пункт так званого плану. Такі тексти пишуть роботи та чатботи, які не можуть вловити специфіку людської комунікації, нюанси та наративну схему, деталей та тонкощів, враховувати особливості геостратегічного ландшафту, а головне — бути виконаними в контексті розвою геостратегічного дискурсу.

3. Будова чату відбувається таким чином, що він опрацьовує лише ту інформацію, яка в ньому закладена. Інформацію щодо війни в Україні в нього не було закладено, саме тому в пропозиціях чатбота відсутня будь-яка конкретика, взагалі не вживається слова „війна”, „агресія Росії”, також не вживаються маркери лексеми: геноцид, загибель мирного населення, міжнародний тероризм, військовий злочин тощо.
4. Штучний інтелект не здатен враховувати багатогранність людського буття його екзистенційну сутність — це також притаманно цьому документу, адже в ньому все безособово: звичайні заклики до миру в усьому мирі, вирішення гуманітарної кризи, захист цивільного населення, поваги до прав людини тощо.
5. Повторюваність ключових стратегічних наративів московської пропаганди — чатботи завжди використовують лише ті знання і ті лексеми, які в них закладені, лише підбудовуючи і підлаштовуючи під той чи інший контекст. В цьому документі також чітко бачимо, що коли йдеться, про війну, то вживається сталий термін, який чітко прописаний в комунікаційному середовищі КНР : „криза” та „конфлікт”, „менталітет холодної війни”. Щодо останньої лексеми, то вона атавістична за своєю суттю. Вона не вживається наразі в безпековому ландшафті і не використовується в безпековому дискурсі атлантистів, західної цивілізації, а також в Україні; натомість цією ж лексемою послуговуються в російському геостратегічному полі.

Щодо таврування варварської війни „українською кризою”, то такі терміни можна надибати як у виступах Сі Цзіньпіна, Цінь Ґана, так і Ван Ї та інших лідерів КПК. Саме тому робот обрав найбільш релевантний термін і вжив його відповідно до контексту тих подій, які цим терміном у відповідному аналітичному сегменті та інформаційному просторі описуються.

Оскільки у офіційних виступах китайці не вживають термін „війна”, то і чатбот використав термін „українська криза”, хоча етимологічно цей термін є таким саме незґрабним і бездарним, безглуздим і беззмістовним, як і „критична інфраструктура”, про що я детально писав у своїй монографії[5].

Адже термін „українська криза” означає: криза, створена українцями, яка впливає на українців, причиною якою є українці і наслідки якої відчуватимуть українці. За такої логіки, якщо це дійсно на думку чатбота лише „українська” і усього навсього „криза”, то Китай, даючи навіть свої поради на міжнародному рівні, здійснює пряме втручання у внутрішні справи суверенної держави. Якщо це українська криза, то вона не обходить ані Китай, ані Росію, ані її сателіта Республіку Білорусь. Всі питання, які є наслідком цієї „кризи” мають вирішуватися виняткового Україною в межах її законодавства і відповідно до її національних інтересів. Але ж насправді, це не так? Тому чатбот і не може вловити тонку гру змісту у словах: оскільки не розуміє значення атрибутивного компонента при іменнику: для нього є однаковими слова: „українська криза” або „криза в Україні”, „конфлікт” або „війна”. Оскільки в Україні немає кризи, а є війна, то п. 4 пропозицій чатбота є беззмістовним і безадресним.

6. Педалювання позитивної конотації щодо переговорів, також є відлунням застосування чат ботом текстів із російської пропаганди та виступів лише китайського керівництва. Адже застосовуються такі словосполуки:

• правильний підхід до просування мирних переговорів — а хто вирішив, який підхід є правильним? ЩО Китай робив цілий рік для цих „правильних переговорів”? На що Китай чатував? Нікчемність даної пропозиції х безпекового боку зрозуміла: перемовини наразі потрібні московському режиму для перегрупування та поповнення власних резервів. Тим більше що Сі Цзіньпін закупив у Ірану 15 тисяч безпілотників, і доставити їх до Росії швидко поки не виходить. І ще одне: перед тим, як подавати якісь там пропозиції і бубоніти про свої думки, слід було створити робочу групу з українською стороною, і відпрацьовувати план, який є необхідний для української сторони, а не для китайської.
• допомагати сторонам конфлікту відкрити двері для політичного врегулювання — президент України фізично здатен відкривати самостійно двері в будь-яку будівлю і організацію, тому допомога Китаю (чатбота) у цьому аспекті не потрібна. Можливо йдеться про двері в бункер Путіна — то інша річ, але знову, це не питання МЗС та світової спільноти, а питання, що становить оперативний інтерес і має певне коло стейкохоледрів для його вирішення. Мао Цзедун дуже розвинув теорії причини та наслідку, тому напевно чатбота цього не знав, і переплутав причину та наслідок: війна відбувається не ДО переговорів, а пісаля них, після того, як внаслідок перговорів кнфлікти сторін не були вирішені і сторони на бачать іншого шляхи окрім війни. Тому пропонувати через рік війни відновлення переговорів є зрадою національних інтересів України, спробою КНР маніпулювати світової спільнотою, а головне — возвеличити себе в ранг світового лідера, який закінчив війну, усадивши за стіл переговорів воюю сторони. Це не відповідає національним інтересам України, натомість відповідає інтересам Росії, адже те, про що ми писали вище — затягування часу, це і є завдання для Путіна з метою збереження залишків сил та засобів і повторного наступу та нападу на суверенну державу / держави (у лютому 2023 року стали лунати прямі загрози з боку РФ Молдові). Політичні переговори були актуальними ДО початку війни, наразі лише перемога над московським режимом, знищення військового та інфраструктурного потенціалу, демілітаризація та деінфраструктуризація РФ є пріоритетними завданнями бойових частин ЗСУ. Після цього можливі переговори. Чат бот не завжди уловлює різницю між причиною та наслідком, він працює із готовими комунікативним кліше, саме тому, припустився помилки, закликавши у п. 4 до відновлення переговорів;
• створювати умови і платформи для відновлення переговорів — логіки міркувань аналогічна тому, що викладено вище. Площадки для переговорів є потрібними тоді, коли сторони бажають цих переговорів і передбачають, що внаслідок цих переговорів можна вирішити спірні питання. Наразі цього з боку української сторони не має. Тож пропозиції чат бота до платформ і просто політичним булькотінням.

7. Коли йдеться про „припинення вогню”, то це передусім гра Росії та Китаю в альянсі: зараз переломний момент, і влітку за умови широкомасштабної реалізації комплексу запланованих заходів, може відбуватися переломний момент, який поверне хід війни в потрібному для України руслі. Для України умовою можливості початку розгляду варіантів завершення або припинення воєнних дій, є лише одна: виведення всіх військ Росії з усіх українських територій станом на 24 серпня 1991 року, а також отримання гарантій безпеки від світового товариства щодо унеможливлення повторного вторгнення Росії на територію України. Відтак: заклик до припинення вогню має бути спрямований передусім до Росії, але цього не має. Адже чат бот не розуміє просту істину: хто правий, а хто неправий. Але за будь-яких умов він не відповідає національним інтересам України, адже Росія використає оперативну паузу для накопичення резервів і нового наступу.
8. Пункт 4. Цікавим є і те, що в заяві про мирний план йдеться про один із можливих найгірших сценаріїв, за якого „ситуація може вийти з-під контролю”. Так ось точно таку ж фразу озвучив Цінь Ґан 21 лютого, коли закликав „певні країни” припинити розпалювати вогонь війни в Україні та заявив, що Китай глибоко стурбований тим, що ситуація може вийти з-під контролю”[6]. Що є додатковим аргументом на користь нашої гіпотези про використання чат бота, який може використовувати готові фрази кліше, якщо вони є релевантними тому запиту який робиться.
9. Дуже цікаво Китай прагне себе позиціонувати в ролі великого мирного архітектора. Зокрема у п. 4: чат бот прописав стверджувальну фразу: „Китай продовжуватиме відігравати конструктивну роль у цьому питанні, додали в МЗС країни”. Тобто фактично Китай приписав собі важливу роль у цьому конфліктів, а головне дав сам собі оцінку — що роль конструктивна. Як в тому анєкдоті про грузина: „Ай, да маладєтс!”. Виходить, що алгоритм написав програму, сам її зацінив, потім сам себе похвалив. Ну і питання: до чого тут Україна в цьому комунікативному самозакоханні? Про конструктивну роль кажуть не слова, а результати конкретних дій. США на сьогодні не вигідно розкривати ту розвідувальну інформацію, яка дуже здивує чат бот, коли туди її загрузять і він дізнається, про що говорив Путін у КНР із Сі напередодні війни у лютому 2022 року, про що він говорив з ним напередодні війни перед початком Олімпіади у 2008 році; про що говорив Ван Ї з Патрушевим у лютому 2023 року. Якщо загрузити весь інформаційний масив, то текст мирного плану КНР був би зовсім іншим.

Щодо українських національних інтересів: то ми дякуємо Китаю принаймні за те, що він поки відкрито не виступив на боці РФ, не надав поки що летальну зброю і не розпочав використання власного потенціалу промислового комплексу для забезпечення військових потреб РФ. Інші питання носять оціночний характер, і не чат боту його давати.

10. Коли йдеться про „розширення блоків”, то передусім слід звернути увагу на вживання слова „блоків” в множині”. Чат бот не може відрізнити і зрозуміти як блок, наприклад НАТО може воювати проти однієї держави, наприклад — Росії. Саме тому він помилково вживає термін „розширення військових блоків”, адже симетричність і логічність будови речення і його змісту — притаманні риси алгоритму будови речення чат ботами. Більше того, у цьому реченні не вказано яких блоків, адже якщо наприклад йде натяк на НАТО, хоча ми на маємо грати в гру „угадай мелодію”, то НАТО є військово-політичним блоком, а не просто військовим. Відсутністю врахування нюансів і використання шаблонної термінології також видає використання чат бота.
11. Коли йдеться про використання терміну „законні інтереси і занепокоєння усіх країн у сфері безпеки і належним чином реагувати на них”, то в цій фразі зашита логічна суперечність першого порядку: 1) Україна має законний інтерес в забез-печенні власної національної безпеки, тож всі країни мають серйозно ставитися до порушення законного інтересу щодо України і чітко та однозначно реагувати на це порушення, вчинене московським режимом. В тому числі має реагувати і Китай, якщо Китай не реагує, то це: або незаконний інтерес, або порушення безпеки є законним інтересом московського режиму; 2) занепокоєння може викликати та держава, яка впродовж 30 років своєї незалежності перебуває у переманеному стані війни, яка сповідує неофашистську ідеологію — рашизм, яка причетна до геноциду українського народу, вчинення актів агресії і погроза їх вчинення щодо інших держав вважається прийнятним і нормальним інструментом міжнародних відносин.
12. Пункт 5 є черговим взірцем нісенітниці чат бота. Вдумайтесь: „Безпека цивільного населення повинна бути ефективно захищена, а для евакуації цивільного населення із зон конфлікту повинні бути створені гуманітарні коридори”.

По-перше, безпека не може бути захищена, так само як захист не може бути охороненим, або охорона захищена, охоронено безпеку. Це черговий ляп робота, який не розуміється на сутнісних ознаках термінів: безпека (security), охорона (guard), захист (protection), убезпечення (safe / secure).

По-друге, для кого ці заклики? В плані має йтися не ЩО робити, а ЯК робити, Хто відповідальний, в які терміни це має бути зроблено і хто здійснюватиме контроль та нагляд за дотриманням цих зобов’язань та їх виконанням.

По-третє, у нас не має зон конфлікту, у нас війна. Тому пропозиції щодо конфлікту, нехай Китай шле туди, де конфлікт. Якщо йдеться про війну, то слід говорити про зони війни. Популістські спроби ставити завдання щодо „створення гуманітарних коридорів” мають таку ж критику з мого боку як і попередній пункт. Чат бот не може ставити людині чітко завдання і визначати персонально відповідального, ось чому така розмита термінологія, демагогія і популізм в тексті чат бота. Адже ChatGPT хоч і має можливість створення текстів на основі даних, якими володіє і це начебто новий текст, написаний машиною, але він має основу: він не може використати те, що в нього не закладено.

13. Пункт 6. Захист цивільного населення і військово полонених. Чатбот стверджує про „повагу до прав військовополонених”. На жаль до нього не була завантажена інформація щодо поводження із військовополоненим із Азовсталі, підрозділу Азов, Оленівці. Переконаний, текст цього пункту був би геть інший. А так, це чергове марання папірця і перетягування канату на бік Китаю, який невдало пробує себе в ролі медіатора серйозної та кривавої війни. Дуже змістовним у цьому пункті є положення про те, що „Китай підтримує обмін військовополоненими між Росією та Україною”. Чат бот насправді переконаний, що без цієї вагомої „підтримки” обмін полоненим не стався б. Знову відсутність об’єктивності та фактологічна заангажованість китайськими та руськими наративами.
14. Пункт 7. Забезпечення безпеки атомних електростанцій. Китай „підтримав МАГАТЕ у зміцненні безпеки мирних ядерних об’єктів”. За це їм — велика дяка, навіть можу виписати від власної громадської організації, де є президентом (професор Ліпкан очолює ГО „Глобальна організація союзницького лідерства”[7]). Це дуже солідно і вагомо для регіонального лідера, висловити через рік вчинення актів ядерного тероризму РФ, про підтримку МАГАТЕ. Знову бачимо криву та нестабільну роботу чат бота. Нагадую: нейромережа не має самосвідомості, тому вона не може самостійно мислити та відчувати емоції, утім вона може імітувати таку поведінку і комунікативні прийоми та інструменти, мовленнєві кліше. ChatGPT використовує модель обробки природної мови, яка дозволяє добре розуміти зміст написаного через детально морфологічне розбиття слова на його частини із подальшим встановленням сенсу, пошуком використання цього сенсу і контексті, після чого власно і відбувається вибір. Цей вибір кожного разу може бути різним. Саме тому, чат бот може писати тексти, натомість не аналітичні, не ті, де потрібно передавати емоції або тонкості тексту та підтекст, який зазвичай вкладається при виступах і деклараціях політиків на високих міжнародних форумах.
15. Пункт 8. Зменшення стратегічних ризиків. „Ядерна зброя не повинна застосовуватися, а ядерні війни не повинні вестися. Необхідно протидіяти загрозі застосування або застосуванню ядерної зброї. Необхідно запобігати розповсюдженню ядерної зброї та уникати ядерних криз”. Хто не згодний? У чому сенс пропозиції, в чому зміст? Китай вирішив ставити усьому світу завдання? Дуже сміливо на фоні економічного спаду, депопуляції, внутрішньої нестабільності, та жорсткої боротьби серед партійних еліт.
16. Пункт 9. Сприяння експорту зерна. Всі сторони повинні повністю і ефективно реалізувати Чорноморську зернову ініціативу, підписану Росією, Туреччиною, Україною та ООН, у збалансований спосіб, а також підтримувати ООН у її важливій ролі в цьому питанні. Так дійсно повинні, нічого ту і не скажеш. А ініціатива КНР чому: вона організували цю Чорноморську ініціативу , вона створила умови для гарантування її виконання? Більше того, не зовсім зрозуміло, який використовувач підхід при перерахуванні країн: якщо абетковий, то ООН мала б бути на першому місці. А ставити агресора на перше місце в списку ініціатив, одночасно не згадувати його коли присутня негативна конотація — явна ознака маніпуляцій та свідомого впливу на формування іміджу Росії у вигідному Китаю світлі.
17. Пункт 10. Припинення односторонніх санкцій. Односторонні санкції та максимальний тиск не можуть вирішити проблему, вони лише створюють нові проблеми. Як завжди чат бот переплутав причину і наслідок: санкції є наслідком порушення норм міжнародного права. Вони уводяться тоді, коли інші механізми впливу на порушників не діють. Тому чат боту, слід передусім розібратися із причиною: 1) чому; 2) проти кого; 3) за що увели санкції і поставити завдання тому, хто порушив — змінити свою поведінку. Адже зміна початкових умов може призводити і до зміни кінцевого результату, або іншими словами: зміна причини призводить до зміни наслідків. Якщо акцентувати на зміні наслідків (припинення санкцій), то причина від цього не зміниться. Тож односторонні заклики до зміни „односторонніх санкцій” є прямим підігруванням Росії, підтримкою її агресії. Коли йде маніпулятивне відсилання на санкціонування санкцій з боку РБ, то Китай чітко розуміє, що за умови права вето, будь-які рішення навіть справедливі, Китай та Росія завжди можуть заблокувати, тому, розуміючи безперспективність цього механізми, союзники України ухвалюють односторонні рішення, які не суперечать їх законодавству і спрямовані передусім на конкретно визначених суб’єктів. Коли чат бот вживає словосполуку „юрисдикція довгого пальця”, то певним чином, забуває про золотий файервол, про який ми писали в розділі з геоінформаційної політики, та інші інструменти тотального цифрового контролю над населенням КНР. Тож слід спочатку дивитись на свої пальці. Реально на дипломатичному урівні офіційний Пекін підтримує Москву, водночас засуджуючи та утримуючись під час голосування в ООН щодо санкцій, якщо це стосується Росії.
18. Пункт 11. Збереження стабільності промислових ланцюгів і ланцюгів поставок. Використання світової економіки як інструменту або зброї в політичних цілях. Нарешті в 11 пункті Китай вже не зміг стриматися і чат бот відобразив справжню суть КНР: прагнення до економічної вигоди і користі, відносини винятково заради задоволення власних інтересів. Китай є залежним від експорту своїх товарів, адже лише з ЄС товарообіг перевищу обіг з РФ майже в 5 разів. Тому залик до збереження ланцюгів поставок передусім вдіображає прагнення і поребу КНр у збереженні імпульсу в розвитку власної економіки яка через певні рішення уряду зазнає падіння. Причому за для свого процвітання КНР закликає невідомі сторони до невикористання економіки в політичних цілях, а також до застосування спільних зусиль і „недопущення підриву міжнародного співробітництва у сферах енергетики, фінансів, торгівлі продовольством і транспорту, а також підриву відновлення світової економіки”. Таким чином, в мирному плані начебто про Україну, обов’язково з’явився китайський слід та економічна користь. Це не дивно, адже ці наративи постійно лунали з вуст перших осіб КНР, тож чат бот відобразив їх релевантно запиту і помістив на 11 місце серед 12 пунктів свого плану. Аля для нас головне те, що в цьому начебто плані про мир для України містяться ті положення, які не мають жодного стосунку для України, припинення війни, відшкодування шкоди, заподіяної злочинними режимами Путіна і Лукашенко тощо. Китай навіть тут використовує міжнародну площадку для просування власних національних інтересів.
19. Пункт 12. Сприяння „постконфліктному відновленню”. Міжнародне співтовариство має вжити заходів для підтримки постконфліктного відновлення в зонах конфліктів. Китай готовий надавати допомогу і відігравати конструктивну роль у цих зусиллях. Особливості будови фрази: 1) чат бот нову ставить завдання усьому міжнародному співтовариству, таким чином постійно возвишаючись над усіма, прагнучи стати своєрідним неформальним лідером і очолити певні політичні процеси. Така аксіоматичність дещо втомлює, оскільки претензійність і складність, завувальованість текстів офіційних посадових осіб КНР є настільки очевидною, що всі спроби і апеляції до „східності”, „схід — справ тонка” тощо, є нерелевантними та нікчемними. Сучасна геостратегія — це не позл, де Китай ставить всім загадки, а міжнародна спільнота, мов дитина на іспиті, має самотужки трактувати, здогадуватись, самостійно тлумачити ті чи інші положення. Якщо посадовці КНР не здатні і не можуть чітко виражати власні думки, доводити їх зміст до своїх закордонних колег, то це робиться навмисно для залишення для себе маневру у випадку неправильного трактування і можливостей завжди переграти ситуацію на користь КНР.

У документі використані примітивні схеми минулих років щодо НЛП та „бутерброда”, коли ідея того, що це конфлікт зашивається текстуально, і фактично, не поміркований читач не зрозуміє навіть маніпулятивну наративну схему будови даного документа, де слова „конфлікт — безконфліктний”, „криза, гуманітарна криза, наслідки кризи…” фактично замінюють реальність і поміщають у видуманий та штучно створений чат ботом світ.

Звертає на себе увагу і те, що нейромережа намагається пояснювати складні речі простими словами, саме тому постконфліктне відновлення обмежене лише  зоною конфліктів. Тобто фактично, йдеться лише про відновлення того, що було безпосередньо зруйновано під час війни. Якщо людей не було вбито, будівлі та інфраструктура не постраждала, то на думку чат бота, вони відновленню не підлягають, оскільки з погляду формальної логіки бота, вони не є постраждалими.

Це є неправильно. Адже штучний інтелект насправді не розуміє суті предмета чи явища. Він не розуміє причину війни, різницю між війною, агресією, міжнародним тероризмом, анексією, матеріальною та моральною шкодою тощо. Він лише намагається створити найбільш правильну відповідь із тієї величезної кількості інформації, яка йому доступна. І не завжди ця інформація буде точною[8].

Текст цих пропозицій є абсолютно тривіальним і дуже абстрактним. І тут знову звертаємось до чат бота, адже цікавим є те, що шахраї не зможуть написати текст за допомогою ChatGPT, штучний інтелект не допомагатиме. На будь-які запитання, які стосуються ваших грошей, отримайте абстрактні відповіді без будь-якої конкретики. Відтак, на шахрайські запитання чат бот формує абстрактні відповіді.

Отже, використовуючи суто формальну логіку за даних вихідних даних можемо припустити: абстрактність текста мирного плану зумовлена ідентифікацією чат ботом наперед заданою ціллю суб’єкта управління ним з метою вчинення шахрайських та інших дій щодо світової спільноти.

Через те, що нейромережа завантажена даними лише до 2020 року, вона поки що не здатна прогнозувати майбутнє. Саме цим пояснюється текст і наративна схема викладення цього так званого „мирного плану”: жодного прогнозно-індикативного значення, жодного майбутнього стану політичних відносин, економічних показників, безпекових або мілітарних індексів тощо.

На жаль на вудочку клюнув Президент Франції Макрон, який наступного дня, 25 лютого 2023 року, звернувся по допомогу до Пекіну в припиненні війни.

Відтак Китай знову досягнув СВОЄЇ мети:

• він став суб’єктом геостратегічного дискурсу, зробивши спробу вийти на стратегічний рівень світової архітектури безпеки;
• він заявив про намір стати глобальним гравцем, який теоретично може розв’язати складне питання щодо припинення війни Росії проти Української Держави;
• Китай змусив рахуватися із ним, нічого по суті не запропонувавши, а лише анонсувавши всім відомі факти без конкретного інструментарію їх досягнення;
• Китай через нескладну багатоходівку сам себе включив до процесу прийняття глобальних рішень (так само як і по текст плану неодноразово у стверджувальному плані декларував та постулював не існуючі положення та надавав оцінки КНР) і таким чином має шанс підвищити свій геостратегічний статус із регіонального лідера азіатсько-тихоокеанського регіону до глобального лідера;
• не зважаючи на відсутність довіри з боку західних партнерів, Макрон, зрезонував до Сі, оскільки саме Макрон свого часу наполегливо закликав президента України не допустити щоб Путін „втратив обличчя”. Теж саме фактично тільки іншими словами проголосив і Сі: Путін не має програти, оскільки це негативно вплине на безпеку та стійкість КНР. Таким чином, наразі за допомогою наративного аналізу встановлює семантичну тотожність виступів Сі, Макрона та Путіна.

Магістральні висновки:

1. Текст пропозицій написаний чітко і однозначно відповідно до національних інтересів КНР.
2. Текст документа не має жодного стосунку до національних інтересів України.
3. Україна в даному документі не ідентифікується в якості самостійного та незалежного суб’єкта міжнародних відносин, оскільки переважна більшість апеляцій здійснюється до Сторін конфлікту в тому числі до провідних країн світу, яким Китай ставить якісь завдання щодо припинення війни.
4. Вступ Китаю у дану ситуацію, включення Китаю у переговорний процес — не відповідає національним інтересам України, адже саме в інтересах КНР — затягування конфлікту з метою формування передумов для економічної експансії поневолення уярмування та інших механізмів зраблення націй. Більше того, чим більше Китай модеруватиме війну, тим більше статусу він зможе набрати і потенціалу перед потенційною війною із США.
5. Китай допомагає Росії у війні різними засобами. Відтак, фактично він виступає для України ворогом, тож будь-які ініціативи з його боку мають вважатися юридично та політично нікчемними та потенційно безперспективними.
6. Китай ніколи не був нічим союзником. Тож Україні не слід покладатися на добру волю КНР у вирішенні власних питань національної державності. Наш союзники — США, Велика Британія та ЄС. Ми є частиною західного прогресивного світу. Китай завжди буде на боці Росії, оскільки її потенційний розпад стане запуском часового механізму і відліком до руйнування Китаю. Для КНР Росія — це її велика китайська стіна у геостратегічному плані.
7. Для Китаю перемога України — індикатор неможливості швидкої перемоги над Тайванем. Тому Китай використовуватиме усілякий інструментарій для поразки України і унеможливлення поразки Росії.
8. Китай не приймає гегемонії в будь-якій формі, він проти будь-якого іноземного втручання у справи Китаю, утім абсолютно рішучо утримується від засудження втручання у внутрішні справи України з боку Росії. Непослідовність і блюзнірство — притаманні риси КНР. Через це: до КНР не має і не може бути довіри через відсутність причин довіряти.
9. Метою даної заяви є посилення позицій КНР, впливу не світові ланцюги поставок, посилення шляхів до власної економічної і згодом і політичної експансії. Жодного пункту про завершення війни, її терміни, умови, параметри, індекси на індикатори — не визначені. Тож це не документ, а пропагандистське інформаційне мастило, яке має спробу вивести Китай до глобальної орбіти світової політики.
10. У такому вигляді і в такому форматі він не може бути розглянутий і не підлягає коментуванню, за відсутності тих змістовних положень, які є цікавими для саме Української держави.
11. Українська Держава не виступає розмінною монетою для Китаю в його довічному пошуку балансу між війною та миром, економічним благополуччям та політичною могутністю
12. Даний в текст в зазначеній інтерпретації не становить інтересу для Української держави. А за умови виправдання нашої гіпотези про підготовку даного документа чат ботом, Китай на довго виключить себе зі світового політичного процесу.

Для того, щоб ще глибше розуміти специфіку китайського світогляду, походження взагалі мему про „збереження обличчя Путіна”, які в різні часу озвучувалися Макроном, Шольцом, Сі, наведемо слова китайської дослідниці: „Завжди пам’ятайте про закон фізики: будь-яка дія неминуче тягне за собою протидію. Потрібно бути рішучим і ніколи не забувати про необхідність дозволити іншому зберегти обличчя (поважати його гідність), і тоді Ви самі набудете великого обличчя (тобто будете користуватися повагою)”  («永遠記住一個物理的反應：一種行為必然引起相對的反應行為。只要你有心，只要你處處留意給人面子，你將會獲得天大的面子。» [9]

Ілюстрацією позитивного з китайського традиційного погляду використання стратагем у соціальному контексті може бути поняття „обличчя” і необхідності його постійного „збереження”.

Автори китайських видань щодо стратагем часто згадують про цей бік застосування хитрощів. Тобто акцентуємо: „збереження обличчя” — одна із стратагем, що потрібно усвідомлювати і розуміти, адже той сенс який ми — українці — вкладаємо в це поняття, і що закладено суб’єктом озвучення даної стратегії є різний.

У спілкуванні нерідко виникають ситуації, коли необхідно здійснити щось, що неминуче торкається інтересів або почуття власної гідності іншої людини, що культурологічно майже завжди розглядається негативно. Стратагеми допомагають розв’язати конфлікти будь-якої складності, не заторкуючи честі та гідності і не принизивши статусу людини[10].

Таким чином, китайці часто користуються подібною „брехнею заради спасіння” задля збереження зовнішнього „декору”, що нами українцями, як носіями власної та західної системи цінностей сприймається як прямий обман, що гальмує прогрес.

Адже по суті, стратегія „збереження обличчя” — це і є хитрощі і обман.

Багато дослідників зазначають, що найважливішими елементами китайського підходу до стратегії, багато в чому на відміну від підходу західного, є принципи: непрямих дій, ненасильства,  уникнення конфліктів[11], коли докладаються всіх зусиль для вирішення будь-якої ситуації мирним шляхом та отримання вигоди обома сторонами, навіть тоді, коли одна з них залишається у програші[12].

Натомість ці твердження не знаходять свого доказу і верифікації у сучасній реальній (а не віртуальній) зовнішній політиці в у геостратегічному ландшафті в цілому. Адже дослідження нами сутності мілітарного дискурсу повністю спростували наведені твердження, маніпулятивні технології, щодо „миролюбності”, „надання ненасильницьким засобам пріоритету” тощо. Суперечка з Індією за клаптик піску якійсь ущелині спричинила вже неодноразові бойові зіткнення, внаслідок яких було вбито не одного індійського військового. Більше того Сі, кажу чи про Тайвань, чітко заявив, що не може дати гарантії щодо незастосування сили. Тож слід забути про такі слова, як миролюбний Китай.

Сьогодні правильно казати: мілітарний Китай, загрозливий Китай, небезпечний Китай, непередбачуваний Китай.

Тобто, фактично, констатуємо ще на одну особливість: окремі сучасні китаєзнавці через свої публікації продовжують тиражувати ті думки та свої позиції, які не відповідають сучасним реаліям, а здебільшого ґрунтуються на „глибині” східної філософії, конфуціанстві й інших світоглядних та ідеологічних системах, доктринах та постулатах, якими послуговувалися керівники КНР минулих поколінь

Навіть те, що наразі утворено нове теоретичне вчення, що отримало назву згідно з його „засновником” Сі — сіізм, говорить про необхідність зміни такої улелсивої риторики і переходу до реальної аналітики, без емоцій, власних уподобань і спроб обслуговування інтересів чужих країн.

Будь-яке дослідження, в тому числі й геостратегії Китаю має відбуватись крізь призму національних інтересів Української Держави. Тоді воно нестиме користь нашій державі, а не буде інструментом пропаганди і насадження потрібних суб’єктові управління ідей, концепцій і доктрин і, а головне — формування не об’єктивної і потрібної йому картини уявлення миру і місця в ньому тієї чи іншої держави.

[1] Тридцать шесть стратагем. Китайские секреты успеха (Перевод с китайского В. В. Малявина). Москва : Белые альвы, 2000.

[2] Nicholas Rankin (2009). A Genius For Deception. New York: Oxford University Press, р. xii. ISBN 978-0-19-538704-9.

[3] Мясников В. С. Квадратура китайского круга: Кн. 1, 2 / Институт востоковедения РАН. Москва : Восточная литература, 2006. 1178 с. (Corpus Sericum).;

[4] Що таке ChatGPT і чому він такий популярний // Режим доступу: https://finance.ua/ua/goodtoknow/ChatGPT

[5] Ліпкан В.А., Зубко Г.Ю. Стратегія державної інфраструктурної політики України: монографія / за заг. ред. В.А. Ліпкана. Київ: Ліпкан В.А., 2022. 1008 с.

[6] Війна РФ проти України: Китай здивував черговою заявою // Режим доступу: https://glavcom.ua/world/world-politics/vijna-v-ukrajini-kitaj-zdivuvav-cherhovoju-zajavoju-909853.html

[7] https://goal-int.org/

[8] Що таке ChatGPT і чому він такий популярний // Режим доступу: https://finance.ua/ua/goodtoknow/ChatGPT

[9] 吳蔚 , 處世三十六計 中國發展出版社 2005 I S B N ： 780087835X. //

[10] 吳蔚 , 處世三十六計 中國發展出版社 2005 I S B N ： 780087835X

[11] David Lai (2004), A Go Approach To Mastering China’s Strategic Concept, Shi, Strategic Studies Institute // Режим доступу: https://man.fas.org/eprint/lai.pdf

[12] Жюльен, Франсуа, Трактат об эффективности. М.; СПб.: Московский философский фонд; Университетская книга, 1999.