Інфраструктурний потенціал

Інфраструктурний потенціал[Infrastrukturnyj potencial]

1) сукупність задіяних і потенційних матеріальних і духовних можливостей, особи, суспільства і держави, які можуть бути використані у воєнних цілях за умови їх максимального і своєчасного розкриття і застосування. Визначається можливостями держави за участі інститутів громадянського суспільства, окремих громадян (коаліції держав, міжнародних організацій тощо) утримувати та вдосконалювати інфраструктурний комплекс країни, підвищувати його ефективність через запровадження новітніх, у тому числі цифрових технологій, поповнювати професійними кадрами, забезпечити досягнення цілей його функціонування назагал; 2) ефективно функціонуючі елементи системи національної інфраструктури держави, інфраструктурний комплекс, матеріальні та людські резерви, які в сукупності відповідають мінімальному рівню інфраструктурної достатності, що забезпечує стійкість, здатність і готовність держави до ефективного управління системою національної інфраструктури країни в умовах перманентного впливу чинників різного характеру, порушення функціонування якої може завдати шкоди національним інтересам. Обґрунтування даного потенціалу має базуватися на таких категоріях: інфраструктурна достатність і необхідність досягнення інфраструктурно-стратегічної цілісності та стійкості.

Ліпкан В.А. Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник. Київ: В. А. Ліпкан, 2023. 252 с.