Геостратегія сучасної Української Держави (еталонна модель)

Геостратегія сучасної Української Держави (еталонна модель)[Geostrategija sučasnoї Ukraїnskoї Deržavy (etalonna model)]

1) геостратегія сучасної України, що базується на національних цінностях, позитивних та успішних сталих традиціях державо- і правотворення;

2) стратегія державної інфраструктурної політики виступає складовим елементом геостратегії (інші секторальні стратегії);

3) ключовим інструментарієм стратегії ДІФСП виступає стратегічне управління, яке включає механізми стратегічного планування, прогнозування, передбачення та стратегічних комунікацій на основі концептуальної моделі стратегічної архітектури, стратегічного світогляду, стратегічної свідомості, стратегічного мислення і стратегічної культури;

4) стратегія ДІФСП і стратегічне управління в цілому в комплексі мають формувати необхідні та достатні умови для реалізації стратегічних національних інтересів з урахуванням стратегічних національних пріоритетів, на основі стратегічних національних цінностей;

5) для реалізації стратегічних національних інтересів в державі створюються спеціальні правові, безпекові, технічні, кібернетичні та інші комплексні режими стійкості та готовності функціонування національних / державних систем стратегічних об’єктів інфраструктури;

6) правове забезпечення даного процесу має відбуватися за допомогою стратегічної правотворчості, в тому числі стратегічних норм.

У більш схематичному плані дана тринітарна модель виглядає наступним чином:

геостратегія сучасної Української Держави, яка має базуватися на стратегічних національних цінностях та інтересах, позитивних та успішних сталих традиціях державо-, націо-, безпеко- і правотворення і визначати стратегічну архітектуру з урахуванням стратегічних національних пріоритетів. На даному рівні геостратегія інтерпретується як: 1) теорія; 2) практика; 3) нормативно-правовий акт;
геостратегія реалізується через секторальні стратегії державної політики стратагеми як політико-безпекова практика відповідно до найбільш важливих сфер життєдіяльності. Ключовим інструментарієм реалізації секторальних стратегій державної політики виступає стратегічне управління, яке включає механізми стратегічного планування, прогнозування, передбачення та стратегічних комунікацій на основі стратегічної культури, які уможливлюють повномасштабну і гарантовану реалізацію стратегічного потенціалу, забезпечення ефективного функціонування об’єктів стратегічної інфраструктури;
геостратегія як нормативний акт характеризується наявністю гіперзв’язків і формує ієрархічну систему НПА, що регулюють суспільні відносини у сфері геостратегії через секторальні стратегії як акти стратегічної правотворчості. Останні виступають ядром правового регулювання суспільних відносин у найбільш важливих сферах життєдіяльності. Стратегії як акти стратегічної правотворчості регулюють суспільні відносини у сфері реалізації стратагем.