ЛІПКАН Артем Володимирович,

здобувач першого освітнього рівня вищої освіти,

студент економічного факультету

освітньої програми „Міжнародна економіка”,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

м. Київ

ORCID: 0009-0004-2214-132X

У часи значної кількості функціонування різноманітних фінансових сервісів, впровадження штучного інтелекту, перенесення фінансових послуг до цифрової сфери постає потреба у тому, щоб переосмислити зміст підготовки фахівців із міжнародної економіки. На мій погляд сучасний фахівець із міжнародної економіки — це не просто фахівець із економіки, який здійснює свою діяльність в рамках міжнародних економічних організацій.

Сучасна епоха цифровізації контенту, в тому числі і відповідних фінансових сервісів, зумовлює потребу у розширенні професійних компетенцій, зосереджуючись на напрямах розвитку сучасного цифрового суспільства. Це вимагає від фахівців із міжнародної економіки мати знання і навички не лише з міжнародної економіки, теорії імовірностей, вищої математики, а й бути фінансовим аналітиком, а також володіти стратегічним рівнем знань у сфері геостратегії та геоекономіки [1].

Сучасний фахівець із міжнародної економіки наразі не може обмежуватися  виконанням лише економічних функцій. Він стає безпосереднім учасником реалізації зовнішньополітичних стратегій, зокрема у економічній сфері. Стратегічне державницьке мислення у поєднанні зі знаннями SMM, інструментами формування відповідних меседжів для визначених цільових аудиторій, а також застосування алгоритмів штучного інтелекту також входять до орбіти знань майбутнього фахівця.

З урахуванням російсько-української війни, варто говорити і про необхідність застосування націобезпекознавчого підходу, за допомогою якого можна завчасно виявляти ті економічні процеси у міжнародних відносинах, які за певних умов розвитку можуть нашкодити безпеці нашої держави [2; 3]. Це є корисним, адже міждисциплінарний підхід дає можливість моделювати вплив торговельних війн, тарифів, квот і з позицій прагматичних, а не лише політичних, суб’єктивних, коректно підходити до обрання поміркованої стратегії повоєнного розвитку України.

Не є таємницею, що Україну розглядають як сировинний придаток Європи та інших впливових країн. Тому і питання про відбудову високотехнологічної інфрастурктури, інвестування у стратегічні галузі промисловості, такі як напівпровідники, формування засад для становлення нашої держави країною шостого технологічного укладу, розвиток атомної енергетики, повернення статусів ядерної та космічної держави, виробництво роботів для промислового виробництва, а також розвиток штучного інтелекту тощо — не порушуються. Як бачимо з різноманітних джерел, наголос як наші, так і зарубіжні лідери роблять на транспортування зерна, видобуток корисних копалин.

Мене як людину, яка хоче розвивати власну державу, такий підхід не влаштовує, і я з ним не погоджуюсь.

Наприклад, методологія економетрики уможливлює з’ясувати статистичні закономірності, що виявляються при масових спостереженнях [4, с. 9]. Також наголошується на таких видах як багатовимірний кореляційний та регресійний аналізи [5; 6].

Однак в ході дослідження нами не було встановлено впливу таких чинників, як: війна (в тому числі гібридна, асиметрична) [7], анексія, знищення інфраструктури, крадіжка державної власності, вивезення викраденого промислового виробництва на територію РФ, промисловий шпіонаж, крадіжка українського зерна, мита, тарифи, торговельні війни тощо.

Тобто хибою більшості економічних досліджень, як мені вважається, є недостатнє застосування методології інших наук, а також реальних емпіричних даних. Імовірно це відбувається через певні чи то політичні міркування, чи то звуженість об’єкта та предмета дослідження.

Відтак, якщо раніше апріорні економічні міркування наповнювалися лише економічним змістом, то на даному етапі, має йтися про розширення змісту як апріорних конструкцій, так і впровадження ширшого емпіричного матеріалу.

Розуміння переплетення світових тенденцій розвитку суспільств із різним економічним рівнем може стати поштовхом для переосмислення методики підготовки фахівців із міжнародної економіки. Це, своєю чергою, сприятиме підвищенню рівню конкурентоспроможності нас як фахівців на міжнародному ринку праці.

Що таке міжнародна економіка сьогодні? Передусім це — це напрям в економіці, що вивчає економічну взаємодію країн та інших міжнародних акторів та їхній вплив не лише на світову економічну діяльність, а й на реалізацію ними власних геостратегій. Саме тому має йтися про підготовку фахівців також і з геоекономіки.

В умовах глобалізації актуальність вивчення цієї дисципліни як ніколи зростає. Наразі існує не досить коректна інтерпретація „вільного потоку товарів і послуг, капіталу, робочої сили і фінансів, зростання ролі криптовалют”, які нам викладають і що покладено в основу підручників, за якими ми навчаємося.

Насправді пандемія COVID, квотування в ЄС, перекриття під час російсько-української війни польсько-українського кордону, тарифна політика режиму Трампа, торговельні війни КНР тощо довели хибність такого довільного тлумачення. Ніякої свободи насправді не існує. Є визначене коло транснаціональних корпорацій, міжнародних / всесвітніх організацій, інших впливових світових суб’єктів, які фактично і визначають рамки цієї „свободи” для інших.

Не слід себе дурити манівцями „вільного ринку” і того, що нас, як молодих українських фахівців, чекають на ринку праці. Це не так. І ми це прекрасно розуміємо та усвідомлюємо. Тому, власно, і проводимо дослідження сучасних трендів, щоб сформувати правильну матрицю тих компетенцій, за допомогою яких ми будемо реалізовані як особистості. Воднораз наша держава стане на вектори сталого розвитку завдяки власним ресурсам, в тому числі і інтелектуальним та фінансовим, розвиваючи алгоритми власного штучного інтелекту.

Сучасний арсенал міжнародних економічних відносин включає такі види зброї для ведення економічної війни:

• експортний контроль (обмеження на на широкий спектр критично важливих мінералів та магнітів, світові постачання яких захопив Китай),
• антимонопольне законодавство;
• чорні списки компаній;
• використання ланцюгів постачання для впливу на політику інших держав.

Лідером застосування економічної зброї, а відтак і „законодавцем мод” на структурування міжнародної економіки у власних інтересах виступає Китай. Він прагне до того, щоби весь світ залежав від Китаю, а Китай не залежав ні від кого [8]. Їхня торговельна війна із США насправді впливає на весь світ, в тому числі і на Україну. Тому питання про корисні копалини, це не стільки питання про національну безпеку України, скільки про ствердження США в ролі наддержави у гонитві за світове лідерство із Китаєм. Це очевидні речі.

Тож всі відчувають наслідки глобалізації, які можуть бути як позитивними, так і негативними. Зниження торгових бар’єрів, стандартизація тарифів і квот,  міжнародні санкції, комплаєнс, фінансовий аудит, жорстка міжнародна конкуренція, вибірковість банківських гарантій, врешті-решт, війни. Це все має стати предметом вивчення в рамках нашої спеціальності, а ми маємо володіти фаховими компетенціями із управління даними чинниками. Тому уміння не лише передбачати, а й науково обґрунтовано вираховувати стратегічні наслідки глобалізації — є важливим комплексом знань умінь і навичок, які ми маємо отримати, навчаючись на спеціальності „Міжнародна економіка”.

Для повоєнної України підготовка сучасних фахівців із міжнародної економіки має важливе значення для наповнення ринку праці висококваліфікованими, фаховими і затребуваними фахівцями. Адже держава потребуватиме стратегічного та системного бачення не лише розвитку економічних процесів, а й трендів та відносин в інших сферах життєдіяльності, які чинять вплив на економічну сферу.

Уміння керувати глобалізацією в українських національних інтересах також є важливою компетенцію сучасного міжнародного економіста. Так само як і знання умов та механізмів залучення прямих іноземних інвестицій для розбудови сучасної і високотехнологічної Української Держави, інвестування у стратегічні галузі промисловості, робототехніку, штучний інтелект, який розроблятиметься на українських базах даних.

Тож фахово міжнародні економісти володітимуть комплексом безперечно конкурентних переваг на ринку праці щодо інших спеціальностей, завдяки унікальний програмі поєднання міжнародної економіки, дипломатії, міжнародних відносин і міжнародних фінансів та бізнесу, глобального лідерства, націобезпекознавства, геостратегії та геоекономіки.

Список використаних джерел:

1. Ліпкан В. А. Політичні засади геостратегії сучасної Української Держави. монографія. Одеса : Видавничий дім „Гельветика”, 2024. 830 с.
2. Ліпкан В. А. Безпекознавство : навчальний посібник. Київ : Вид-во Європ. ун-та, 2003. 208 с.; DOI https://doi.org/10.36059/966-7942-84-8.
3. Ліпкан В.А., Ліпкан О. С. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях : словник ; Вид. 2-е, доп. і перероб. Київ : Текст, 2008. 400 с.
4. Руська Р. В. Економетрика : навчальний посібник. Тернопіль : Тайп, 2012. 224 с.
5. Малярець Л. М., Мінєнкова О. В. Вирішення проблем багатокритеріальності в оцінці діяльності підприємства на основі методів багатокритеріальної оптимізації. Проблеми економіки. 2017. № 1. С. 421–427.
6. Морозов О. О. Багатокритеріальна оптимізація складних організаційно-технічних систем за умови невизначеності інформації. Збірник наукових праць Академії внутрішніх військ МВС України. 2013. Вип. 1 (21). С. 36–40.
7. Воєнні інновації в сучасних війнах: Збірник анотацій В63 Міжнародного академічного форуму / Центральний науково-дослідний інститут Збройних Сил України. Київ: 7БЦ, 2025. 390 с.
8. Pierson David This Is the Trade Conflict Xi Jinping Has Been Waiting For // https://www.nytimes.com/2025/05/10/world/asia/xi-jinping-china-trade-war.html?fbclid=IwQ0xDSwKNJEBleHRuA2FlbQIxMQABHhHt5aq3iV1BV68o3amyLsGsxZwB9X1kDhSjCTrZNumTinyKwryW4J5YszFV_aem_mRYGcfnkbGGKrFgr6t3ttA