Архів публікацій категорії Поезія

У даному розділі розміщені результати моєї власної творчої спадщини, увиразнені у поетичній формі. З урахуванням широких горизонтів пізнання, фактичної їх неосяжності, моя поезія не обмежується лише вічними темами кохання, емоцій, сенсу життя тощо.

Оскільки я багатогранна особистість, то і власну наукову спадщину, також поінколи вміщую в рамки поезії. З часом ідея фрагментації надихнула мене до розширення поетичної матриці на інші сфери. Таким чином, мною було впроваджено новаторську ідею і започатковано такі напрями як політична поезія, наукова лірика, фінансова поезія.

Диктатура грошей у сучасному несправедливому антагоністичному світі перетворила матеріальні речі на дороговказ і беззаперечний сенс життя багатьох людей. Цінність як категорія була нівельована до ціни. Саме тому, у своїй поезії я часто звертаюсь до розлогих філософських тем, особливе місце посідають ті поетичні твори, в яких я апелюю до Творця, Мудреця для отримання відповідей на складні світоглядні питання.

Важливо не лише просто кохати, а й говорити про це. Тому окремо в своїй творчості я виділяю різноманітні оди, вітання на свята тощо, які об’єднані до рубрики поезія вітання.

На жаль життя тіла і душі є неспівмірними, через що окремий пласт моєї творчості посідають поезію журби, що увиразнюється в елегіях, і поезія прощання, виражена в реквіємах.

Тож, відповідно до компонентів моєї поетичної творчості було виділено наступні окремі підрубрики:

Результати моєї поетичної творчості також розміщені на сайті Укрліб

 

Мною опубліковано три збірки власних віршів.

Струни серця_1Ліпкан В. Струни серця. Київ : Текст, 2006. 280 с.

 

Липкан В. Автографы души : [сборник стихов]. Киев. ФОП О. С. Ліпкан. 2011. 170 с. Автографи_1

 

 

 

 

 

 

 

Ліпкан В. Потік : поезії. Київ : Видавець Ліпкан В. А., 2025. 152 с.

  © Володимир Ліпкан 17 листопада 2023 року Дню Української мови та писемності присвячується!  Мовне середовище Мовленнєва екзальтація Духу й тіла згубна провокація? Чом сумуєш, чом в цей час не спиш Мова сну: ві сні мовчиш?   Мову прагнуть експропріювати. Зрабувати маси вщерть. Мусять щось одвічно мавпувати Націям без мови — смерть!   Вщерть ізтерти, розум зруйнувати Традиціям і вірі…

© Володимир ЛІПКАН 04 листопада 2023 року   Сьогодні мені пощастило бути присутнім на презентації книги пісень Лілії Кобільник "Присутність" на вірші Ліни Костенко. Організатором заході виступив: Укрінформ Учасники: Лілія Кобільник - авторка книги та виконавиця, гітаристка;  Оксана  Пахльовська -  українська письменниця, поетеса, перекладачка, культурологиня, професорка (донька Ліни Костенко);  Олена Свищ - вокалістка;  Сергій Гурін - гітарист;  Юрій Войтинський - скрипаль.   Для мене Ліна Костенко її поезія,…

  © Володимир ЛІПКАН 04 листопада 2023 Даний вірш є другим подихом мого натхнення після презентації книги пісень Лілії Кобільник "Присутність" на вірші Ліни Костенко. Організатором заході виступив: Укрінформ.   Концепція присутності, то що це: Концепція буття чи небуття, Концепція наявності-відсутності, То колективне МИ, чи просто Я?   Ми подумки сприймаймо зміст словами, Ми ужиткового прагнемо до простоти. Де мариво,…

© Владимир Липкан 26.10.2023     Прикрывая горькую правду, Фальшивой позолотой хороших манер, Кому-то покажется это „зрадой”, Кому-то: достойный для жизни пример.   Нет времени на деликатности вранья, Нет смысла в информации обмана, Нет места лицемерию жулья — Ведь ложь видна, для многих и желанна.   Жизнь человеку раз дана, И каждому свой выбор сделать нужно: Во лжи прожить, испив…

© Владимир Липкан 22.10.2023     Матрица — их творение, Паутина искажённой реальности, Перевернутая система управления Восприятие в иной тональности.   Нужно прекратить весь час играть, Фальшивую реальность понимать, разоблачать Подпитывать энергией добра своей, Подсвечивать лучами ярких фонарей.   Собственное будущее научиться строить, Мечтать о лучшем жизненном пути, В реальности свою всю жизнь устроить И с этим в жизни нам…

    © Владимир Липкан 21.10.2023   Слепая ярость ум людской затмила В лихие беды мир пустила, Где мщение — во главе стоит угла Там воцарится Тьма из Зла.   Какие б ни были мотивы, И что б не сподвигало тех людей, Насилие исходно примитивно, Оно ничтожно в ценности своей.   Насилие — есть смерти путь, Какие б ни были…

    © Владимир Липкан 15.10.2023   В формировании иной реальности, Мчащей нас в мнимые дальности, Уводит, бряцая свободы кандалами, Шумит прибрежными и бурными ветрами.   Обыденность в своей дневной рутине, Вдруг исчезает, словно в тине, И новый смысл нам чтение даёт, С собою в мир оно влечёт.   Но странно то, что мир-то, не реален. Порой, возможно, актуален, Но…

© Владимир Липкан | 11.10.2023   Липкан Георгий Николаевич 24.11.1939 – 11.10.2023 (от первого лица) Жизнь пролетела, промчалась как птица... Долго ли жил и сумел насладиться: Жизнью, работой, семьёй и детьми, Внуками, с делом по жизни идти…   Всё как в тумане, Проникшем насквозь. Жизнь как в обмане, Я к ней — а мы врозь.   Как-то нежданно она наступила. Долго…

Мацевко-Бекерська Л. В., (Львів, Україна) доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Університетська, 1, Львів, Україна orcid.org/0000-0003-4626-5904 lmacevko@ukr.net Оригінал статті: тут УДК 821 DOI https://doi.org/10.26661/2414-9594-2023-1-13 Мацевко-Бекерська Л. В. У статті розглянуті деякі особливості поетичної манери Володимира Ліпкана. Серед багатьох творів, що формують окремі тематичні цикли, більш детально розглянуті вірші, у яких втілена посилена емоційність вислову…

  © Владимир Липкан 17.09.2023   Две сестры на бордваке стоят. Разгулялся ветер, Волны так шумят.   Две сестрёнки в шляпочках идут Глазками сияют, Радость там и тут. 2 сестры, как 2 стихии: Каждой путь свой и судьба. Кто-то выбирает Киев, Кто Нью-Йорк: навеки, навсегда.   Но взыгрался ветер, Взбушевали волны: Каждый в своём свете, На своём пароме.   Разнесло…

Close