© Володимир Ліпкан | 11.02.2016 Війна… Гидке і бридке слово, Що вкарбувалось назавжди Чи нелінійна, чи гібридна - Тепер творити нам нема коли. Всі думки зараз про стратком: Це зараз основний главком! Якщо Систему вчасно побудуєм, Тоді державу ми врятуєм.
Зараз опановували з нашим сином українську літературу, 3 клас... Прочитав вірш Ліни Костенко "Тривога"... І не втримався..., настільки глибоко, чуттєво, настільки красно мовленнєво, що я не зміг лишень пройти, свій зміст в словах не донести. Тому, вражений до глибини душі, просякнутй ідеєю, написав свою версію вірша, за мотивами вірша "Тривога" Ліни Костенко. Тривога Держави Держава важко віддає плоди, Вона синів…
2 лютого 2016 року — за видатні заслуги та наполегливу працю, сумлінне та бездоганне служіння українському народу, спрямовані на розвиток і утвердження суверенітету України Ліпкан Володимир Анатолійович нагороджений орденом «За розбудову України» Всеукраїнського об'єднання «КРАЇНА».
Аналітика — це не етика, Є аналіз — це результат, Гарні слова — це поетика, Реальні — істини трактат.
Навіщо дмухати на воду, Навіщо скиглити весь час? Про "братство" нібито слов'янського народу, Який безжально так вбиває нас! Прийшла пора знімати чари, Якими скутували до жалю. Прийшла пора до просвєтління Пануйте правду досхочу. Пануйте власний шлях розвóю, Цінуйте переможну мить: Творіть історію Собою, І власну націю любіть!!!
Якщо не ми,ніхто нам не поможе, Не слід чекати нам на Божу Благодать, Господь із нами в серці-переможем! Нам першими себе потрібно захищать!
Взяв участь в обговоренні концепції формування Відкритого суду. Пощастило бути поруч із видатними громадськими діячами, зокрема Степаном Хмарою. Було порушено чимало непростих питань, запропоновано конкретні рішення. Утім, чи зможе їх владна еліта впровадити в життя або ж вони так і лишаться на папері покаже лише час.
Мир опустел, мир стал не весел: Нет больше Софиной улыбки, Не слышно больше Софы смеха, Всё время кажется: ошибка... Все предрешил один лишь миг: Машина смертью пролетела, Лишь мягкий женский Софы крик… И жизнь без Софы опустела. Пропал прекрасный человек, Заботливый, надежный, верный, Которых не сыскать вовек, Каким бы ни был мир безбрежный… Софию помню…
Сталою традицією на власні уродини 29 жовтня 2015 року є випуск монографії: черговий етап результативного осмислення суттєвого наукової проблеми. Ця монографія є найбільш методологічною, оскільки мені з моїми співавторками вдалося розглянути передусім методологічні питання, яким останнім часом в рамках вітчизняних наукових досліджень приділяється замало уваги. Монографію присвячено теоретичним і правовим засадам розвитку інформаційного суспільства в Україні. У роботі визначено такі…
© Володимир Ліпкан | 15.10.2015 Нині можна констатувати про необхідність дальшого розвитку державної інформаційної політики, в контексті формування системи успішного ведення гібридної війни, яка включає як методи виявлення та протидії, так і безпосередню активну фазу ведення даної війни. Визначальним компонентом сучасного державотворення виступає налагодження стратегічних комунікацій, причому не лише в конкретному центральному органів виконавчої влади, а й у цілому в…