АНАФЕМА ТУПОСТІ

© Володимир ЛІПКАН | 06.03.2026

Розумних меншість — 
В цьому є природна хиба!
Бракує сил, жорстокості до зла.
Можливо, розум має бути іншим штибом
І здатним зруйнувати тупість всю до тла…

Не панькатись і не сюсюкатись з тупими:
Жорстокими ми мусим буть із злими!
Ми маєм право у своєму світі жити,
Не під ярмом бидлоти в війнах тупотіти.

Не думати нічого, їм не вибачати,
Для бидломаси тупість — то природно мати.
Нехай самі живуть, собою правлять,
Події їхнього жевріння не цікавлять.

Але: не лізте до розумних!
Не суйте ніс свій в наші справи.
Лишайтесь в світі вашім — навпілумних,
Вам краще разом — поза межами держави.

Не вказуйте розумним, як нам жити,
Бо владу ви нахабно вміли захопити.
Ви часто-густо світ агресією покривали,
Бо іншого шляху в житті не знали.

Про цінності не треба нам розповідати,
Не Вам облудникам лихим, моралі нам читати.
Не Вам убогим, ницим покидькам війни,
Вершити долі — чорні зла володарі.

Не треба нас життю учити
Спочатку світ собі збудуйте, й там живіть ви.
Не слід байки утішно нам розповідати,
Про те, хто винен щось й кому повинен скільки віддавати.

Не слід історії уроки нам читати,
Без Вас ми знаємо, де щастя кожному з нас брати.
А ви крокуйте хутко в інший дурисвіт,
І бажано,  щоб ви не склали ЗАПОВІТ:

Щоб зло своє нащадкам ви не передали,
І долю скривджену нікому не подарували.
Щоб тупість і убогість з вами в інший світ пішла,
Із іменем пророчим: зникла з джерела.

Щоб заздрості і лінощі з собой забрали,
І там би поскоріше ви сканали.
Щоб голосу і згадок більше не було,
Щоб на могилах бур’яном все зацвіло.
Щоб думки Ваші вас здетонували,
І на шматки безповоротно всіх порвали.
Щоб пам’ять стерлась, Ви забули все:
Про зло, про смерть, і що воно несе,
Про гроші невгамовний хижий океан
І насолод без праці як ілюзії дурман!

Забудьте лихість, рівність існування,
Немає прощення Вам, покання,
Тож згиньте в попілі в віки,
Нормальні люди житимуть у злагоді всі залюбки.

Насправді, може й зло не онтогенетичне,
Воно не є спадкове, бо є спорадичне.
Фатальність зла в його природі,
Існує в душах людських лиш у їхній згоді.

Тож дурників настав блаженний час,
Розумних меншість, більшість — вас.
І ось наявний геній Вашого правління:
Повсюди горе, катастрофи і криваві війни.

Тож зникне людство? Я цього не знаю…
Бо відповідь, пояснення розумного не маю.
Нас меншість — в цьому корінна біда,
Бо Розум є, проте рука є не тверда….