ВОЛОДИМИР ЛІПКАН: ДОКТОРСЬКА ДИСЕРТАЦІЯ З ПОЛІТИЧНИХ НАУК “ГЕОСТРАТЕГІЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ МІЖНАРОДНОГО ПОРЯДКУ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА”

© ВОЛОДИМИР ЛІПКАН | 11.09.2025

Ліпкан В. А. Геостратегія України в умовах трансформації міжнародного порядку : теорія і практика. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук за спеціальністю 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України, Київ, 2025. 472 с.

Дисертація становить комплексне дослідження теорії та практики геостратегії України в умовах трансформації міжнародного порядку. Визначено політичні засади творення геостратегії сучасної України, сформульовано її поняття та ознаки. Здійснено аналітико-бібліографічний огляд наукових праць, присвячених питанням політичних засад геостратегії, визначено ступінь наукової розробленості теми. Встановлено, що геостратегія інтерпретуються як іманентний чинник боронення власних корінних інтересів не лише комунікаційними та дипломатичними, але й силовими засобами. Розроблено авторське визначення поняття геостратегії — націотворча традиція одержавлення власної історії, когнітивна політико-безпекова і правова практика, а також макросистема широкомасштабних цілеспрямованих та свідомих, каскадних і комплексних заходів компетентних політичних суб’єктів (стратіархів) щодо формування й реалізації стратегічної державної політики в найбільш важливих сферах життєдіяльності на підставі стратегічних національних цінностей та інтересів. Виділено ключові підходи до розуміння сутності геостратегії, сформульовано системну аргументацію щодо порізнення геостратегії від геополітики, викладено визначальні характеристики геостратегії.

Сформовано категорійно-понятійну систему дослідження. На основі застосування комплексної методології розроблено авторські дефініції понять, уведено неологізми, уточнено дотичні до дослідження поширені політологічні поняття та категорії.

З’ясовано зміст геостратегічного дискурсу, на підставі чого сформовано модель системних дискурсів геостратегії, відповідно до кожного з них подано авторську систему понять і категорій, які його описують, визначення кожного з яких уміщено в окремому виданні –– авторському словнику. Подано авторську концепцію „політичної готовності”. Запропоновано для позначення двох різних видів готовності вживати два різні терміни, дві українські лексеми: „готовість” і „готовність”. Подано теоретичну модель авторської „де-концепції”, яка уможливила виділити однорідну семантичну валентність базових концептів будови та реалізації деструктивних ідеологій, прикметної рисою яких виступає застосування префікса „де-”; подано дериват відповідних термінів.

Сформовано структуру наукових шкіл української геостратегії. Здійснено інтерпретацію методології дослідження геостратегії через послідовне визначення і встановлення із подальшим застосуванням засадничих положень концепції стратегічної невизначеності та стратегічної ясності теорії ігор.

Здійснено політичний аналіз концепцій стратегічної невизначеності та стратегічної ясності. З’ясовано політичну характеристику сучасного геостратегічного ландшафту через аналіз територіальних чинників, історичних коренів формування антиукраїнських доктрин, модерного змісту денацифікації, мілітарного геостратегічного дискурсу, які становлять зміст сучасних міжнародних відносин. Уведено до наукового обігу політологічні неологізми: „деінфраструктуризація”, „інфраструктурний цинізм”, „інфраструктурна десуверенізація”, які додатково описують зміст міжнародних відносин під час вчинення актів збройної агресії РФ проти Української Держави. Подано форми прояву у пов’язі із практичними прикладами. На підставі названих чинників сформульовано важливі висновки щодо реалізації геостратегії сучасної України.

Визначено за допомогою ретроспективного аналізу зміст та еволюцію концепту „мертва вода” у російських казках, окремих лібрето опер, інших фольклорних витворах мистецтва, який чинить суттєвий вплив на зовнішню політику РФ та міжнародні відносини. Показано бінарну інтерпретацію ключового концепту. Продемонстровано практичну необхідність застосування наративного аналізу.

Розкрито зміст геостратегічної зумовленості зовнішньої політики США, геостратегічного позиціонування Франції як лідера трансформації оновленої безпекової європейської архітектури, безпекового виміру геостратегії Німеччини і зовнішньої політики Польщі, модерної геостратегії КНР, РФ.

Докладно проаналізовано практичне втілення геостратегії у відносинах із провідним глобальними і регіональними потугами через дослідження еволюції українсько-американського стратегічного партнерства, увиразнення європейського напряму геостратегії України в умовах російсько-української війни, визначення місця України у зовнішньополітичних стратегіях Країн Глобального Півдня.

Розкрито зміст геостратегії виграшу України в умовах екзистенційного протистояння з РФ. Презентовано авторську модель геостратегії, здійснено інтерпретацію геоекономіки як інструмента геостратегії України.

Ключові слова: геостратегія України, геостратегічний дискурс, геостратегічний ландшафт, теорія і практика геостратегії, трансформація міжнародного порядку, міжнародна суб’єктність України, макрорегіони, українська цивілізаційна ідентичність, геостратегічне позиціонування, зовнішня політика.

SUMMARY

Lipkan V.A. Geostrategy of Ukraine in the conditions of the formation of a new world order: theoretical foundations and practical implementation. – Scientific report on a manuscript.

Thesis for obtaining a scientific degree of the Doctor of Political Sciences on specialty 23.00.04 –– Political Problems of International Systems and Global Development. Taras Shevchenko National University of Kyiv, MES of Ukraine. Kyiv, 2025. 472 р.

This dissertation presents a comprehensive study of the theory and practice of Ukraine’s geostrategy amid the transformation of the international order. The study defines the political foundations of modern Ukraine’s geostrategy, formulates its concept and characteristics, and conducts an analytical and bibliographic review of scholarly works addressing the political foundations of geostrategy. It assesses the degree of scientific elaboration on the subject, establishing that geostrategy is interpreted as an inherent factor in safeguarding national interests not only through communicative and diplomatic means but also through forceful measures.

An original definition of geostrategy is proposed, describing it as a nation-building tradition of statecraft, a cognitive political-security and legal practice, as well as a macro-system of large-scale, targeted, and deliberate cascading and comprehensive measures undertaken by competent political actors (stratiarchs) to formulate and implement strategic state policy in key spheres of national life, based on strategic national values and interests. The study outlines key approaches to understanding the essence of geostrategy, providing a systematic argument distinguishing geostrategy from geopolitics and presenting its defining characteristics.

A categorical and conceptual framework for the study has been developed. Through the application of a comprehensive methodology, original definitions of concepts have been formulated, neologisms introduced, and existing political science concepts and categories relevant to the research have been refined.

The content of geostrategic discourse is examined, leading to the formulation of a model of systemic geostrategic discourses. For each discourse, an original conceptual system of terms and categories is provided, with definitions compiled in a separate publication — an authored glossary. The study also introduces the author’s concept of “political readiness”, proposing the use of two different Ukrainian terms, “preparedness” and “readiness” to distinguish between two distinct forms of readiness.

A theoretical model of the author’s “de-conception” has been developed, enabling the identification of homogeneous semantic valency in the fundamental concepts underlying the construction and implementation of destructive ideologies, characterized by the use of the prefix “de-“. The study also presents derivatives of the corresponding terms.

The structure of scholarly schools of Ukrainian geostrategy has been established.

The methodology for geostrategic research is interpreted through the sequential definition, establishment, and subsequent application of the fundamental principles of the concepts of strategic uncertainty and strategic clarity, as well as game theory.

A political analysis of the concepts of strategic uncertainty and strategic clarity has been conducted. The political characteristics of the contemporary geostrategic landscape have been clarified through an analysis of territorial factors, the historical roots of anti-Ukrainian doctrines, the modern content of denazification, and the military geostrategic discourse, all of which shape contemporary international relations.

New political science neologisms — “de-infrastructurization”, “infrastructural cynicism”, and “infrastructural de-sovereignization” — have been introduced into academic discourse to further describe the nature of international relations during acts of armed aggression by the Russian Federation against the Ukrainian state. Their manifestations, along with practical examples, are provided. Based on these factors, significant conclusions have been drawn regarding the implementation of contemporary Ukraine’s geostrategy.

Through retrospective analysis, the study examines the content and evolution of the concept of “dead water” in Russian folklore, including fairy tales, opera librettos, and other artistic works, which exert a substantial influence on Russia’s foreign policy and international relations. The binary interpretation of this key concept is demonstrated, underscoring the practical necessity of applying narrative analysis.

The dissertation explores the geostrategic conditioning of U.S. foreign policy, the geostrategic positioning of France as a leader in transforming the renewed European security architecture, the security dimension of modern Germany, the geostrategic dimension of Poland’s foreign policy, and the modern geostrategy of China and Russia.

A detailed analysis of the practical implementation of geostrategy in relations with leading global and regional powers is conducted through the study of the evolution of the Ukrainian-American strategic partnership, the emphasis on Ukraine’s European geostrategic direction amid the Russian-Ukrainian war, and Ukraine’s place in the foreign policy strategies of Global South countries.

The thesis reveals the content of the geostrategy of Ukraine’s winning in the context of the existential confrontation with Russia. The author’s own model of geostrategy is presented, and the interpretation of geoeconomics as an instrument of Ukraine’s geostrategy is made.

Keywords: Ukraine’s geostrategy, geostrategic discourse, geostrategic landscape, geostrategy theory and practice, international subjectivity, transformation of the international order, macro-regions, Ukrainian civilizational identity, geostrategic positioning, foreign policy.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Ліпкан В. А. Політичні засади геостратегії сучасної Української Держави : монографія. Одеса : Видавничий дім „Гельветика”, 2024. 830 с.
2. Ліпкан В. А., Яковець А. В. Геостратегія сучасного Китаю : монографія ; за загальною редакцією доктора юридичних наук, професора В. А. Ліпкана. Київ : В.А. Ліпкан, 2023. 384 с. https://doi.org/10.36059/978-966-97758-4-9. Особистий внесок: досліджено концептуальні засади геостратегії сучасного Китаю, геостратегію п’ятого покоління керівників Китаю, модерний зміст геостратегії Китаю.
3. Lipkan V., Pokusa T. National Resilience as a New Concept in the Geostrategic Landscape. National Resilience as a strategy for ensuring national security: military challenges and the latest concepts of the international security environment : monograph. Opole, 2023. Р. 76—94. https://old.wszia.opole.pl/wp-content/uploads/2020/05/Odpornosc_narodowa.pdf. Особистий внесок: досліджено поняття, зміст, складові та форми національної стійкості як новітнього концепту геостратегічного ландшафту.
4. Ліпкан В. А., Зубко Г. Ю. Стратегія державної інфраструктурної політики України : монографія ; за загальною редакцією В. А. Ліпкана. Київ : Видавець Ліпкан В. А., 2022. 1008 с. https://doi.org/10.36059/978-966-97758-2-5. Особистий внесок: досліджено засади формування стратегії державної інфраструктурної політики, сформовано теорію інфраструктурної політики, розроблено модель стратегії державної інфраструктурної політики та визначено її магістральні напрями.

Статті у наукових фахових виданнях України

1. Ліпкан В. А. Зовнішньополітичний зміст стратегічного партнерства: на прикладі України та США. Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. № 58. С. 323-333. https://doi.org/10.30970/PPS.2025.58.40.
2. Ліпкан В. А. Оцінка сучасних американських аналітичних досліджень щодо потенціалу стратегічного партнерства України та США. Рoliticus. 2025. № 1. С. 189—201. https://doi.org/10.24195/2414-9616.2025-1.29.
3. Ліпкан В. А. Європейський напрям зовнішньополітичної стратегії України з позиції теорії ігор. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2025. № 52. С. 228-236. https://doi.org/10.32782/apfs.v052.2024.37.
4. Ліпкан В.А. Ознаки стратегічного партнерства: на прикладі України та США. Літопис Волині. 2025. № 32. С. 202-208. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2025.32.34.
5. Ліпкан В. А. Державна ідентичність: новий термін політичної та правової науки. Регіональні студії. 2024. № 38. С. 33—40. https://doi.org/10.32782/2663-6170/2024.38.5.
6. Ліпкан В. А. Геостратегія сучасного Китаю: на прикладі Ірану. Актуальні проблеми політики. № 71. С. 171—178. https://doi.org/10.32782/app.v71.2023.23.
7. Ліпкан В. А. Політична анатомія мілітаризму сучасного Китаю. Регіональні студії. № 33. С. 138—149. https://doi.org/10.32782/2663-6170/2023.33.21.
8. Ліпкан В. А. П’яте покоління керівників КНР: приклад політичного лідерства Цінь Ґана. Регіональні студії. 2023. № 32. С. 123—129. https://doi.org/10.32782/2663-6170/2023.32.19.
9. Ліпкан В. А. Політичне лідерство Сі Цзіньпіна. Літопис Волині. 2023. № 28. С. 261—271. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2023.28.38.
10. Ліпкан В. А. Наративний аналіз виступів керівників п’ятого покоління КНР: на прикладі Цінь Ґана. Politicus. 2023. № 1. С. 110—118. https://doi.org/10.24195/2414-9616.2023-1.17.
11. Ліпкан В. А. Щодо необхідності творення геостратегічного дискурсу. Політикус. 2022. № 3. С. 34—41. https://doi.org/10.24195/2414-9616.2022-3.5.
12. Ліпкан В. А. Геостратегія сучасної Української держави: засади формування. Вісник Львівського університету. Серія: філософсько-політологічні студії. № 42. С. 268—277. https://doi.org/10.30970/PPS.2022.42.35.
13. Ліпкан В. А. Коріння дискримінаційної геополітики Росії. Регіональні студії. 2022. № 30. С. 11—23. https://doi.org/10.32782/2663-6170/2022.30.2.
14. Ліпкан В. А. Концепція мертвої води: напрями інтерпретації деструктивної геополітичної ідеології на прикладі війни путінського режиму проти Української держави. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління. 2022. № 2 (62). С. 93—100. https://doi.org/10.32689/2523-4625-2022-2(62)-14.
15. Ліпкан В. А. Анатомія геополітичної деструктивності: на прикладі війни Росії проти України. Літопис Волині. 2022. № 27. С. 201—211. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2022.27.34.
16. Ліпкан В. А. Наративний аналіз деструктивних геополітичних концепцій. Політикус. 2022. № 4. С. 47—55. https://doi.org/10.24195/2414-9616.2022-4.7.
17. Ліпкан В. А. Ідея політичної готовності. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2022. № 37. С. 190—201. https://doi.org/10.32782/apfs.v037.2022.32.
18. Ліпкан В. А. Геостратегія Української держави з позицій природно-правового методу. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління. 2022. № 3 (63). C. 59—69. https://doi.org/10.32689/2523-4625-2022-3(63)-9.
19. Ліпкан В. А. Геостратегія сучасної Української держави: чинники впливу. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління. 2022. № 4 (64). С. 70—84. https://doi.org/10.32689/2523-4625-2022-4(64)-10.
20. Ліпкан В. А. Денацифікація: сучасний геостратегічний зміст. Держава і право. 2022. Випуск 92. С. 259—272. DOI: 10.33663/1563-3349-2022-92-259.
21. Ліпкан В. А. Політичний зміст концепції стратегічної невизначеності: на прикладі Китаю. Актуальні проблеми філософії та соціології. № 38. С. 58—64. https://doi.org/10.24195/2414-9616.2022-6.13.
22. Ліпкан В. А. Політичний зміст концепції стратегічної ясності: на прикладі КНР. 2022. № 6. 77—84. https://doi.org/10.24195/2414-9616.2022-6.13.
23. Ліпкан В. А. Безпека стратегічної інфраструктури та стратегічні комунікації в контексті реалізації геостратегії сучасної України. Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. № 38. С. 205—216. https://doi.org/10.30970/PPS.2021.38.27.
24. Ліпкан В. А. Стратегія державної інфраструктурної політики України з позицій нормативізму. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2021. № 32. С. 149—157. https://doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1039.
25. Ліпкан В. А. Понятійно-категорійний апарат стратегії державної інфраструктурної політики України. Регіональні студії. № 27. С. 55—62. https://doi.org/10.32782/2663-6170/2021.27.9.

Статті у виданнях, що включені до наукометричних баз Scopus, Web of Science Core Collection

1. Lipkan, V., Kuznichenko, O., Ivanov, A. (2023). Geoeconomics as a tool of modern geostrategy. Baltic Journal of Economic Studies. 9 №. 1. pp. 113—123. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2022-9-1-113-123. Особистий внесок: досліджено поняття та зміст сучасної геоекономіки як інструмента геостратегії.
2. Lipkan, V., Artymyshyn, P. (2022). The Concept of “Denazification” in the Context of the Information Component of the Modern Russian-Ukrainian War. Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk [East European Historical Bulletin], pp. 227—236. https://doi.org/10.24919/2519-058X.25.269561. Особистий внесок: досліджено поняття, зміст, складові та етапи денацифікації.
3. Lipkan, V., Poteriaiko, S., Mul, S. (2022). Geostrategy of Ukraine: a mathematical model of building sectoral institutional-organizational structures. Baltic Journal of Economic Studies, 8 (5). pp. 58—69. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2022-8-5-58-69. Особистий внесок: побудовано математичну модель секторальних інституційно-організаційних структур в контексті творення геостратегії України.
4. Lipkan, V., Vasutynska, L., Syvak, T. (2018). Methods of analysis of the effectiveness of public sector projects: features and constraints. Baltic Journal of Economic Studies. Vol. 4. № 1. P. 255—261. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2018-4-1-255-261. Особистий внесок: досліджено поняття соціальних проєктів та особливості їх реалізації.
5. Lipkan, V., Vasutynska, L., Diorditsa, V. (2018). Social discount rate: assessment methodology. Baltic Journal of Economic Studies. Vol. 4. № 2. P. 114—118. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2018-4-2-114-118. Особистий внесок: досліджено поняття та зміст соціальної ставки дисконту.

Наукові публікації, які засвідчують апробацію матеріалів дисертації

1. Ліпкан В. А. Стратегічна меритократія : результат синергії освіти та науки в епоху глобальних трансформацій. Березневий науковий дискурс 2025 на тему: Синергія освіти, науки та бізнесу в епоху глобальних трансформацій: збірник матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Чернігів, 27 лютого 2025 р.). Чернігів: ГО «Науково-освітній інноваційний центр суспільних трансформацій», 2025. С. 483—486. https://doi.org/10.54929/conf_reicst_27_02_25.
2. Ліпкан В. А. Цифровізація освіти — шлях до інтелектуального рабства. Теоретико-прикладні аспекти розвитку цифрової держави в Україні : матеріали ІІ всеукр. наук.-практ. конф. (м. Київ, 14 листопада 2024 р.). Київ : Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, 2024. С. 86––92.
3. Lipkan V. Strategic communications in the context of implementing the geostrategy of the Ukrainian State. Стратегічні комунікації у сфері забезпечення національної безпеки та оборони: проблеми, досвід, перспективи : V міжнар. наук.-практ. конф., 30 жовтня 2024 р. : тези доповідей / Міністерство оборони України, НУОУ. Київ : НУОУ, 2024. С. 17—23.
4. Ліпкан В. А. Державна ідентичність: до формування нового політико-правового концепта. Проблеми реалізації прав, свобод і законних інтересів суб’єктів права в Україні : матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (8 жовтня 2024 р., м. Київ, КНУТД) / відп. ред. А. Ю. Олійник, Ю. В. Оніщик. Київ : КНУТД, 2024. С. 256—261.
5. Ліпкан В. А., Шевченко О. О. Вплив штучного інтелекту на земельну реформу в Україні. Сучасні вектори розвитку аграрної науки : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (ХДАЕУ, 17––18 вересня 2024 р.). Херсон : ХДАЕУ, 2024. 2024. С. 609—613. Особистий внесок: розкрито зміст наслідків впливу штучного інтелекту на державну політику у сфері землекористування.
6. Ліпкан В. А. Безпекова функція в контексті реалізації муніципальної реформи. Муніципальна реформа в контексті євроінтеграції України: позиція влади, науковців, профспілок та громадськості : тези доповідей Восьмої щорічної всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 06 вересня 2024 р.). Київ : АПСВТ, 2024. С. 83—85.
7. Ліпкан В. А. Стратегема: політичний зміст поняття. Актуальні проблеми національного законодавства : збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (м. Кропивницький, 25 квітня 2024 р.)оку. Частина 1. Кропивницький, 2024. С. 41—45.
8. Ліпкан В. А. Стратіархи України: до проблеми легітимації. Проблеми реалізації прав, свобод і законних інтересів суб’єктів права в Україні : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (9 листопада 2023 р., м. Київ, КНУТД) / відп. ред. А. Ю. Олійник, Ю. В. Оніщик. Київ : КНУТД, 2023. С. 81—87.
9. Ліпкан В. А. Індоктринація геостратегічного муніципалізму. Муніципальна реформа в контексті євроінтеграції України: позиція влади, науковців, профспілок та громадськості : тези доповідей Сьомої щорічної всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 25 серпня 2023 р.). Київ : АПСВТ, 2023. С. 52—55.
10. Ліпкан В. А. Стратегічна невизначеність — засада політики сучасного Китаю. Features of the development of modern science in the pandemic’s era : collection of scientific papers „SCIENTIA” with Proceedings of the III International Scientific and Theoretical Conference, December 9, 2022. Berlin, Germany : European Scientific Platform. C. 38—40.
11. Ліпкан В. А. Підходи до творення геостратегічного дискурсу. Modern scientific research: achievements, innovations and development prospects. Proceedings of the 14th International scientific and practical conference. MDPC Publishing. Berlin, Germany. 2022. Р. 362—367.
12. Ліпкан В. А. Обумовленість стратегічного наративу цільовими аудиторіями. Стратегічні комунікації у сфері забезпечення національної безпеки та оборони: проблеми, досвід, перспективи : ІІI міжнар. наук.-практ. конф., 31 жовт. 2022 р. : тези доповідей / Міністерство оборони України, НУОУ імені Івана Черняховського. Київ : НУОУ, 2022. С. 95—100.
13. Ліпкан В. А. Геостратегія сучасної України з позицій політичної теології. Захист прав, свобод і законних інтересів людини, громадянина та держави в умовах збройної агресії проти України : зб. наук. праць. Матеріали ХІІІ міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 19 жовтня 2022 р.) / ред. колегія: О. В. Скрипнюк (співголова), І. Б. Усенко (співголова), Є. В. Ромінський (відповідальний секретар), А. М. Гурова, А. Ю. Іванова, П. С. Демченко. Київ : Ін-т держави і права імені В. М. Корецького НАН України, 2023. С. 41––43.
14. Ліпкан В. А. Витоки сучасного неонацизму в реалізації геополітики Росії на прикладі концепції „мертвої води” Правові та безпекові аспекти життя в Україні : зб. матеріалів Міжнародної юридичної науково-практичної конференції „Актуальна юриспруденція” та Круглого столу „Уроки російсько-українських війн”. (м. Київ, 14 жовтня 2022 р.). Тези наукових доповідей. Тернопіль : ЗУНУ, 2022. С. 97—100.
15. Ліпкан В. А. Засади формування геостратегії сучасної України. The study of topical issues of modern society from the perspective of history, political science, sociology and philosophy : conference proceedings (August 30–31, 2022. Riga, the Republic of Latvia). Riga, Latvia : „Baltija Publishing”, 2022. С. 67—73. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-236-4-16.
16. Ліпкан В. А. Теорія геостратегії: метакогнітивний дискурс. III International Scientific and Practical Conference „Ggrundlagen der modernen wissenschaftlichen forschung” Collection of Scientific Papers „ΛΌГOΣ”, (August 12, 2022; Zurich, Switzerland). С. 135—137. https://doi.org/10.36074/logos-12.08.2022.40.
17. Ліпкан В. А. Методологія теорії геостратегії: дискурсивний аналіз. Здобутки та досягнення прикладних та фундаментальних наук XXI століття: матеріали III Міжнародної наукової конференції (м. Черкаси, 29 липня, 2022 р.). Міжнародний центр наукових досліджень. Вінниця : Європейська наукова платформа, 2022. С. 192—195.

Наукові публікації, які додатково відображають наукові результати докторської дисертації

1. Ліпкан В. А. Стратегія державної інфраструктурної політики України : словник. Київ : В.А. Ліпкан, 2023. 252 с. https://doi.org/10.36059/978-966-97758-3-2.
2. Ліпкан В. А. Теорія геостратегії: дискурсивний аналіз. KELM (Knowledge, Education, Law, Management). № 4 (48). С. 217—228. https://doi.org/10.51647/kelm.2022.4.34.
3. Lipkan V. Zasady współczesnej geostrategii Ukrainy w świetle koncepcji humanitarnej aury narodu autorstwa Liny Kostenko. Wschód Europy / East of Europe. 2022. Vol. 8.1. P. 11—31. http://dx.doi.org/10.17951/we.2022.8.1.11-31 https://journals.umcs.pl/we/article/view/13445/pdf.
4. Ліпкан В. А., Зубко Г. Ю. Інфраструктурні стратегії: формування нового концепту. Юридичний бюлетень. 2020. № 17. С. 26–39. https://doi.org/10.32850/LB2414-4207.2020.17.03. Особистий внесок: досліджено поняття „стратегія”, визначено засади стратегічного управління державною інфраструктурною політикою.
5. Ліпкан В. А., Попова Т. В. Стратегічні комунікації : словник / за заг. ред. доктора юридичних наук В. А. Ліпкана. Київ : ФОП Ліпкан О. С., 2016. 416 с. Особистий внесок: визначено ключові поняття та категорії стратегічних комунікацій, сформульовано авторські неологізми, здійснено загальне наукове редагування.
6. Ліпкан В. А., Кушнір О. В. Особливості застосування „smart law” у сучасному геоправовому просторі. Підприємництво, господарство і право. 2014. № 9. С. 9—13. http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2014/09_2014.pdf. Особистий внесок: сформульовано принципи „smart law” в умовах трансформації геоправового простору як засади „smart power”, виділено вектори розвитку міжнародних відносин в аспекті зменшеної конфліктності та збільшеного балансу інтересів держав і соціальних систем.
7. Ліпкан В. А. Рада національної безпеки України – державний орган стратегічної комунікації. Підприємництво, господарство і право. 2014. № 12. С. 3—7. http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2014/12_2014.pdf.
8. Ліпкан В. А., Никифорчук Д. Й., Джужа О. М. Боротьба з тероризмом : навчальний посібник. Київ : Видавничий дім Скіф, 2013. 548 с. Особистий внесок: досліджено поняття теорії тероризму, види тероризму, повноваження суб’єктів реалізації державної політики боротьби з тероризмом, словник основних термінів і понять теорії тероризму.
9. Ліпкан В. А. Підходи до аксіології національної безпеки. Правові та політичні проблеми сучасності : матеріали науково-практичної конференції (Луцьк, 22 квітня 2012 р.). Київ : Ліпкан О. С., 2012. С. 8—11. https://doi.org/10.36059/978-966-2439-34-2.
10. Ліпкан В. Інтереси держави: інтегральна категорія безпекознавства і державознавства. Актуальні проблеми державотворення : матеріали науково-практичної конференції (Київ, 28 червня 2011 р.). Київ : ФОП Ліпкан О. С., 2011. С. 7—9. https://doi.org/10.36059/978-966-2439-23-6.
11. Ліпкан В. А. Сучасний зміст інформаційних операцій проти України. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2011. Вип 102 (Частина 1). С. 34—43. http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/host/viking/db/ftp/univ/apmv/apmv_2011_102_01.pdf
12. Ліпкан В.А. Інформаційна війна як засіб сучасних інформаційних стратегій. Інформаційні стратегії в глобальному управлінні : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 29 жовтня 2011 р.). Київ : ФОП Ліпкан О. С., 2011. С. 8—11. https://doi.org/10.36059/978-966-2439-29-8.
13. Ліпкан В. А. Безпековий вимір Стратегії національної безпеки США // Національна і міжнародна безпека в сучасних трансформаційних процесах : матеріали науково-практичної конференції (Київ, 29 грудня 2011 р.). Київ : ФОП Ліпкан О. С., 2011. С. 8—11. https://doi.org/10.36059/978-966-2439-29.
14. Ліпкан В. А. Теоретична концепція Білої книги. Підприємництво, господарство і право. 2010. № 9. С. 80—83. http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2010/09_2010.pdf.
15. Ліпкан В. А. Теорія національної безпеки : підручник. Київ : КНТ, 2009. 631 с.
16. Міжнародне право : підручник / [В. А. Ліпкан, В. Ф. Антипенко, С. О. Акулов та ін.] ; за заг. ред. В. А. Ліпкана. Київ : КНТ, 2009. 752 с. Особистий внесок: досліджено роль ООН у формуванні міжнародного порядку, право міжнародної безпеки, здійснено загальне наукове редагування, підготовлено додатки та тезаурус.
17. Ліпкан В. А. Національна безпека України : навчальний посібник. 2-е вид. Київ : КНТ, 2009. 576 с.
18. Ліпкан В. А. Боротьба з тероризмом : у визначеннях та поняттях. Київ : Магістр – ХХІ століття, 2009. 162 с.
19. Ліпкан В. А. Національна безпека України : навчальний посібник. Київ : Кондор, 2008. 552 с.
20. Ліпкан В. А., Ліпкан О. С. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях : словник ; Вид. 2-е, доп. і перероб. Київ : Текст, 2008. 400 с. Особистий внесок: визначено ключові поняття та категорії національної і міжнародної безпеки, сформульовано авторські неологізми, здійснено загальне наукове редагування.