Стероїдна політика

Стероїдна політика (термін В. А. Ліпкана)

сфера знання темпоральної політології та оперативно-тактичні дії політичних акторів у часі для досягнення оперативних і тактичних політичних та економічних цілей та дивідендів, які e стратегічній перспективі можуть бути нівельовані. Будується та реалізується винятково у кон’юнктурних цілях конкретних політичних лідерів та сил відповідно до темпоральних вимог політичного часу та соціально-економічного і культурного розвитку. Проявом С.п. є дромократія (за Х. П. Вірільйо), за якої відбувається підпорядкування соціально-політичних процесів владі швидкості; вживаються активні випереджувальні політичні заходи з метою миттєвого затвердження свого панівного положення у геостратегічному ландшафті. Характерною особливістю С.п. є штучність успіху, надяскравість його образу і широкі комунікаційні кампанії щодо переконання в ньому об’єктів впливу. За такої гри швидкостей перемогу отримує той, хто є більш активним, динамічнішим і грає першим номером, є більш швидким та нав’язує свій темп гри. В стратегічній перспективі стероїдна політика призводить до короткочасного підвищення продуктивності та ілюзії успішності, тимчасового збільшення окремих видів державного потенціалу та національної могутності та потребує менше часу на досягнення цих результатів порівняно із традиційною еволюційною політикою. Однак в стратегічній перспективі вони призводять до втрати стратегічного потенціалу, корозії успіху та політичної турбулентності, ревізіонізму, оскільки набуті переваги стали результатом не еволюційного процесу (еволюційна морфологія), а революційного, штучного та інтенсивного розвитку.