ГЛУХОНІМА ДУША

© Володимир Ліпкан | 16.05.2025

Глухоніма душа, сліпі й відсохлі очі,

І серце — камінь: животіють в самоті.

То де ж ти Любчико, сягай височінь,

Живи, відчуй, кохай, іди!

Прокинься з летаргії відчайдушній,

Відчуй життя своїми фібрами душі.

Живи у злагоді великодушній

На крилах щастя гарячо лети.

Після творчих дискусій с Анатолієм Володимировичем Яковцем, НН Інститут міжнародних відносин, КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ