© Володимир Ліпкан | 01.02.2025

 

І знов відчутно вибухи лунали:

В ПОЛТАВІ дім… людей вбивали.

І знов загиблі люди і родини,

Від бомб, ракет ординської скотини.

 

Політики продовжували сперечатись,

Про „справедливий мир” почали домовлятись.

У них вже вибори у ницих скронях,

А у людей журба і лють, кров на долонях.

 

Поради незчисленні всі нам роздають:

Нехай у всім відомий напрям йдуть!

Спочатку всі приїдьте в Україну,

Побачте горе, смерть відчуйте за годину.

 

Відчуйте тяжкість опору і боротьби

І зрозумійте: умовляння — інтерес юрби.

Якщо в балансі миру жити хочемо,

То ворога байками лише заохочемо.

 

Коли про санкції гомонять,

Тож де ефект, де результат?

Ротації постійні всі проводять

Безжальній ницості то є трактат.

 

ПОЛТАВА…вибух у будинку житловому,

Загиблі діти, цілі сім’ї — то розтрощені життя.

Невже у світі на словах “потужному” такому

Немає сили, знищити щоб ворога?

 

Не миром, казками, уславленням чи балачками —

Так не працюють з віковічними і лютими нам ворогами!

І не пакетами із санкцій, торбою лякалок, і цяцьок:

Потрібні ДІЇ, бо потрібен справжній шок!

 

Не з наслідками треба вічно воювати,

За океаном сидячи, поради нам давати.

Ваші поради — суто Ваш національний інтерес.

Для нас — поза Контекстом України є кінець.

 

На Вас Полтава чуйно дожидає,

І Сумщина, Дніпро пантрують Вас.

Тож спершу, перед договором, Рубіо хай завітає

Відчує запах смерті в цей буремний час.

 

Зустріньтесь з вдовами й батьками,

Які оплакують загиблих всіх дітей,

І подивіться дітям-сиротам у вічі самі,

Перекладач не передасть Вам всіх страстей.

 

Побачте всі масштаби руйнування…

Щоб розуміти, що війна — не право на повстання.

Віками вільними й окремо ми завжди жили,

Не в 91-му державність власну здобули.

 

Ми мали Давньокиївську Державу,

Плекали віковічну хіть державності і славу,

Ми розвивали військо, мову українську

Тож домовляння без гарантій: то є низько.

 

Лиш після цього маєте Ви розуміти:

З ордою в мирі аж ніяк неможна жити

До знищення манкурти спрагу мають,

Бо іншого життя собі не уявляють.

Манкурти спрагу мають вічну,

Нас будуть нищити одвічно.

 

Відчуйте іманентність світового руйнування

Воно в природі є у московитів: зазіхання!

Допоки будуть ці ординці недобиті,

Весь світ захлинеться і кров’ю буде він залитий

Допоки існуватиме цей клан Манкуртів, Зла режим

Вам у війні зіткнутись, неодмінно доведеться з ним!

 

Зсередини Вас вправно дестабілізують,

Інституційну владу усіляко дезорганізують,

Всіх проти всіх налаштувати так бажають,

Бо міць Америки, Європи так перевіряють.

 

Підводні кабелі відверто Вам руйнують

Насильство, Зло свідомо і відкрито пропагують

І стратегічну єдність світу підривають,

То де ж розумна сила, вдало прикривають?

 

ПОЛТАВА, Запоріжжя, Суми, Харків… Невимовна біль,

Страждання чутно скрізь і звідусіль.

Коли в свідомості могли таке ми уявити,

Що мирну націю відверто нищать, заважають просто жити…

 

Винищувати вибухами, просто убивати

А світу… Годі балачок: насправді їм начхати !

Бо ж нищать то не їх державність і людей,

Тому вони у затишку ще в сутінках ідей:

Переговори, договори, угоди, здачі, тягарі,

До виборів підштовхують нахабно і бурхливо…

Тож вибачте: А хто на Заході поводирі?

 

До чого світ пахани підштовхнули,

Вони весь світ від гуманізму відвернули,

Повсюди гроші і національний інтерес,

А як же людство, де гуманістичний той прогрес?

 

Де справжня міць любові і кохання?

Повсюди смерть, журба, людей стирання.

Провідники людей ведуть як стадо на забій,

Тому Війна з РФ, то не лише двобій.

Не є лише то історична суперечка,

Щоби стирати крок за кроком українськії містечка,

Їх лють не є людською від природи,

Вони посланці сатани, провісники з добром незгоди.

 

Тож перед тим, як нам про „справедливий мир” казати,

Як: наш народ захоче на коліна встати?

Тому глибокі мають бути міркування,

Із силами Добра потрібне нам єднання.

 

Довідка:

1 лютого 2025 року армія РФ здійснила ракетний удар по житловому будинку у Полтаві. Ракета влучила у житловий будинок близько 07:44. Через це зруйновані усі пʼять поверхів підʼїзду. 

Внаслідок ракетного удару14 людей загинуло, серед яких 3 дитини віком 7, 9 та 12 років. 5 людей вважають зниклими безвісти.

Про автора

Close