ТЕМА СТРАЖДАННЯ І ЩАСТЯ В СУЧАСНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

© Володимир Ліпкан

14.08.2024

Чому песимістичною настільки є література:

То є тенденція чи лячний спадок і культура,

То є стражденний і зрадливий небокрай,

Або ж то спротив? Мỳзико, заграй!

Чому всі книги пишуть про страждання?

Страждання: в юності, у зрілості, в житті,

Одвічне горю і журбі плебейські потурання,

Ось так у злиднях книги, ніби як в житті.

Страждання: від держави, праці і кохання

Від щирості у дружбі, старості і сповідання.

Страждання від розумних, бідних і дурних…

Куди не кинеш оком — бачиш лиш таких.

Здебільшого про що читаємо в книжках?

Чому дітей у школі відтепер навчають?

Як хтось, колись „біднесенький” страждав в віках,

І це є приклад? ЩО ЩАСЛИВІ НЕ БУВАЮТЬ?

Вони страждали, все пережили,

Тепер і ми успадкували естафету?

То годі! Ми — шановні читачі,

МИ ІНШЕ ХОЧЕМ, ІНШОГО ПРЕДМЕТА!!

Про радість, щастя і кохання,

Про щирую, чарівную любов,

Про те, як зрання до смеркання

Плекали один одного ми знов і знов.

Про миті незабутні в вирії життя,

Про той вогонь, що спалював нещадно,

Література — шлях в омріяне буття

Щасливим бути аж ніяк не складно.

Писати треба про добро,

Про щастя, радість і любов без краю.

Нести жаринку і в серця людські тепло,

Бо ми — провідники до щастя небокраю!