ВПЛИВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА ЗЕМЕЛЬНУ РЕФОРМУ В УКРАЇНІ

Шевченко Олексій Олексійович,

здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, аспірант

Академії  праці, соціальних відносин і туризму

(м. Київ, Україна)

ORCID: 0009-0007-8352-1125

Науковий керівник – доктор юридичних наук, професор,

професор кафедри кримінального права, процесу та криміналістики

Академії праці, соціальних відносин і туризму (м. Київ, Україна) 

Ліпкан Володимир Анатолійович

https://orcid.org/0000-0002-7411-2086

https://irbis-nbuv.gov.ua/ASUA/0012068

WoS : LIH-1184-2024

Для цитування:

Шевченко О. О., Ліпкан В. А. Вплив штучного інтелекту на земельну реформу в Україні. Сучасні вектори розвитку аграрної науки: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (ХДАЕУ, 17-18 вересня 2024 року). Херсон: ХДАЕУ, 2024. 2024. С. 609-613.

Запровадження засобів та методів застосування штучного інтелекту, цифрова трансформація державного управління у сфері земельних ресурсів, впровадження новітніх досягнень щодо виміру якості ґрунтів та їх раціональне і ефективне використання у процесі реалізації земельної реформи в України, має стати ключовою та пріоритетною ідеєю — головною рушійною силою, що має забезпечити в майбутньому чітке правове регулювання цих відносин, а також неухильне дотримання законів, що  регулюють суспільні відносини у сфері функціонально-цільового допустимого використання землі, на всій території України відповідно до визначеного географічного розміщення.

Перспективу дослідження кола питань, що стосується впровадження методів штучного інтелекту (далі – «ШІ»), доцільно розбити на декілька основних напрямів, які включають в себе: науковий (методологічний, гносеологічний, онтологічний), практичний (праксеологічний), правовий (позитивне і природне право), стратегічний (геостратегія, стратегеми), економічний, природоохоронний та екологічний напрями. [1]

Сучасні міжнародні дослідження, предметом яких виступає впровадження та застосування методів ШІ, демонструють широкі евристичні можливості його використання не лише у сфері дозвільного законодавства, а й у сфері управління земельними ресурсами на рівні державних і місцевих органів влади.

В умовах стрімкого розвитку технологій ШІ виникає необхідність оцінки можливостей його інтеграції в сферу земельного законодавства та ефективного управління земельними ресурсами. Одним із показових прикладів є кейс Віктора Міллера, мешканця Шайенна (США), який балотувався на пост мера цього міста, запропонувавши новаторську модель управління, в якій провідну роль відігравав би ШІ.

За даними інформаційного порталу The Guardian, Міллер отримав підтримку лише 327 виборців із 11 036, що свідчить про недостатню довіру громади до ідеї впровадження ШІ як основного та визначального інструмента управління містом. Його передвиборча пропозиція ґрунтувалася на делегуванні управлінських функцій уряду — системі ШІ “Vic” (Virtual Integrated Citizen), яка базується на архітектурі ChatGPT. [2]

На цьому практичному кейсі, можливо дійти висновку, що запровадження методів ШІ на даному етапі вже дозволяє здійснювати автоматизацію процесів управління та оптимізацію прийняття зважених рішень, що зокрема можуть бути реалізовані у сфері раціонального використання земельних ресурсів на рівнях міського планування та центрального державного земельного регулювання.

Ця практична ситуація підкреслює актуальність розроблення  нормативно-правової бази для регулювання суспільних відносин у сфері функціонування ШІ у сфері земельних відносин, зокрема стосовно: 1) його використання в адміністративних процесах; 2) раціонального планування територій, зважаючи на їхній статус а також відповідні стратегії щодо їх розвитку або відновлення; 3) моніторингу дотримання вимог земельного законодавства; 4) моніторингу на відповідність національним інтересам і стратегічному курсу держави.

Перспективи застосування ШІ у процесі реалізації земельної реформи в Україні та управління земельними ресурсами залишаються відкритими, вимагаючи подальшого наукового дослідження та розробки відповідних правових механізмів для інтеграції ШІ в існуючі адміністративно-правові процеси.

У контексті використання методів та засобів ШІ, під час проведення моніторингу земель і ґрунтів в умовах повномасштабної війни Російської Федерації проти України та рівня забруднення земельних ресурсів України, необхідно навести статичні дані Президента України, що за 2,5 роки війни, Російська Федерація випустила по території Україні близько 10 тисяч ракет різних типів і більш ніж 33 тисячі КАБів.[3]

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2024 р. № 848 затверджено «Порядок проведення моніторингу земель і ґрунтів», який набирає чинність через шість місяців з дня скасування чи припинення воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022.

Відповідно до цього Порядку, моніторинг земель і ґрунтів — це система спостереження за станом земель і ґрунтів з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.[4]

Відповідно до положень цього Порядку, об’єктом моніторингу є всі землі незалежно від форми власності і ґрунти. Безпосередньо моніторинг земель і ґрунтів проводиться шляхом систематичних спостережень, спрямованих на оцінку стану земель і ґрунтів, та порівняння одержаних показників.

Однак у тексті даного Порядку відсутні будь-які нормативно-правові засади та посилання, які регулювали б процедуру та механізм  застосування методів і засобів штучного інтелекту для моніторингу та забезпечення раціонального використання земельних ресурсів та ґрунтів.

Відповідно до цього порядку, моніторинг земель і ґрунтів базується на таких основних принципах:

• актуальність, об’єктивність, достовірність і повнота відомостей про землі і ґрунти;
• інтероперабельність та інтегрування даних, одержаних із різних джерел;
• гармонізація з європейськими та міжнародними системами моніторингу довкілля;
• відкритість і доступність відомостей, законність їх одержання, поширення та зберігання;
• інноваційність.

Тобто, використання ШІ повністю відповідає вищезазначеним принципам, що задекларовані в цьому Порядку, а також в Земельному кодексі України, Законах України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про охорону земель», «Про охорону навколишнього природного середовища» та інших законах і нормативно-правових актах.

Відсутність нормативних положень в законодавстві України, що регламентують використання передових методів ШІ, які вже широко застосовуються у країнах Європейського Союзу та Сполучених Штатах Америки, може негативно вплинути на розвиток та інтеграцію сучасних систем спостереження у правову доктрину земельного законодавства України та як наслідок сповільнить реалізацію земельної реформи в Україні.

Таким чином, доопрацювання нормативних положень, а також внесення відповідних змін до цього Порядку проведення моніторингу земель і ґрунтів, що передбачають впровадження світового досвіду та технічних можливостей штучного інтелекту, є нагальним і пріоритетним завданням для наукової спільноти та органів державної влади і місцевого самоврядування.

Список використаної літератури

1. Ліпкан В. А., Шевченко О. О. Огляд нових спрощених механізмів у сфері контролю за зміною цільового призначення земельних ділянок. Право і суспільство. 2024. № 3.
2. Інформаційний портал: «The Guardian». URL: https://www.theguardian.com/us-news/article/2024/aug/21/wyoming-cheyenne-ai-bot-mayor.
3. Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». URL: https://interfax.com.ua/news/general/1009470.html.
4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення моніторингу земель і ґрунтів» від 23.07.2024 № 848. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-2024-%D0%BF#Text.

[1] Ліпкан В. А., Шевченко О. О. Огляд нових спрощених механізмів у сфері контролю за зміною цільового призначення земельних ділянок. Право і суспільство. 2024. № 3.

[2] Інформаційний портал: «The Guardian». URL: https://www.theguardian.com/us-news/article/2024/aug/21/wyoming-cheyenne-ai-bot-mayor.

[3] Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». URL: https://interfax.com.ua/news/general/1009470.html.

[4] Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення моніторингу земель і ґрунтів» від 23.07.2024 № 848. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-2024-%D0%BF#Text.