© Володимир Ліпкан 15 квітня 2023 Зрабовані потугой до міщанства, Спустошені ідеєю про блага і багатства, Знесилені гонитвою за іншим результатом, Одвічно у двобої: з віртуальним супостатом. Така прожерлива, істотна конституція, Душі людської не настала еволюція. Знеструмлена й знедушена істота Лиш прагне благ, ресурсів до блювоти. Вони забули сутність свого існування Начхали на онтогенез, своє буття. Лиш Свята повертають…
