24.02.2022 Владимир Липкан "Братский народ!" - говорили они, И ночью так подло напали. "Славянский народ!" - твердили они А ночью дома нам взрывали. В потёмках, стремглав, собирая детей, Понять, осознать не успели: Ведь мы оказались в плену у идей, Ведь это лишь мы в мире жить так хотели. В 2016 года написал стихотворение “Ілюзія братерства“. Прошло чуть…
© Володимир Ліпкан, 16 березня 2016 року Для мене Ліна Костенко виступає своєрідним жевріючим натхненням, яке буремно спалахує кожного разу, коли я читаю чергові шедеври даної поетеси. Кожна слово, немов краплинка живильного еліксиру, наповнює мою душу і та відгукується своїми роздумами, що знаходять відлуння у поетичних рядках. Це вже не вперше, коли саме рядки цієї поетеси зачаровують…
15 вересня 2003 © Володимир Ліпкан Минає час, ідуть роки, І нації відходять в рай сини, Ідея ж житиме віки: Безпека й право — назавжди! Ми відбулися як держава, Це значить, що безпека є, Тепер майбутнє є завдання — Крокуй вперед понад усе. Крокуй, долаючи клятьбу, До мрії рухайсь безперервно, Плекай Ти націю свою І будь у поступі Ти…
14 січня 2001 © Володимир Ліпкан Минають роки, минають століття, А ти, Україно, одвічно живеш. Моя Ти прекрасна, ні з ким незрівненна, Во славу славетну Ти вічно цвітеш! Нехай негаразди спіткали Тебе, Нехай вороги на частки шматували — Весь час Ти здіймалась, о слава Тобі, І всіх ворогів Ти своїх відігнала. Осяяна мрія — це доля твоя, Ідея держави…