ПРОФЕСОР ЛІПКАН ОНОВИВ СПЕЦФОНД БІБЛІОТЕКИ ІМВ НОВОЮ КНИГОЮ РОБА БАУЕРА ТА ЕЛЕОНОРИ РАССЕЛ

© Володимир ЛІПКАН | 13.07.2026

 

Радий повідомити Вас, що 7 квітня 2026 року відбулося чергове поповнення в Галузевому відділі обслуговування НН ІЖ та НН Інститут міжнародних відносин Наукової бібліотеки імені М. Максимовича КНУ імені Тараса Шевченка,

зокрема в бібліотечному фонді професора В.А. Ліпкана, 

новим актуальним твором із геостратегії маститих авторів: відставного адмірала Роба Бауера та колишньої радниці НАТО зі стратегічних комунікацій Елеонори Рассел — «Хочеш миру — готуйся до війни. План оборони Європи».

 

Ця книга написана ексголовою Військового комітету НАТО адміралом Робом Бауером та стратегічною радницею Елеонорою Рассел, є військово-політичним маніфестом, що обґрунтовує перехід від концепції ліберального ілюзіонізму до стратегії «тотальної оборони».

Нижче наведено науково-аналітичний опис праці відповідно до визначених мною структурних компонентів.

Структурна схема концепції книги складаєтсья із наступних комопонентів:

1. Сучасний геостратегічний ландшафт │ Через деструктивні помилки

2. Лінійність мислення європейських стратегів │ Потребує трансформації та переусвідомлення

3. Інтелектуальні та стратегічні можливості │ Втілюється у практичну площину

4. Модель проактивної стратегії для України │ Науковий підсумок та проекція

5. Екстраполяція та аналіз потенціалу стійкості 

Коротко про те, чому цю книгу вартує прочитати.

 

1. Сучасний геостратегічний ландшафт

Автори констатують тектонічний зсув у глобальній системі безпеки, що характеризується поверненням великої міждержавної війни на європейський континент через повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Сучасне середовище визначається як багатополярне та високоризиковане, де авторитарні режими (РФ, Китай, КНДР, ІРІ) трансформували колишні інструменти глобалізації на засоби не лише гібридного тиску, а реальну криваву війну.

Тому ця подія ознаменувала необхідність переосмислення та реконцептуалізації сучасних геостратегій, що детермінує настання нової ери колективної безпеки для демократичних націй.

Ліберальні ринкові економіки опинилися у стані стратегічної вразливості через критичну залежність від енергоресурсів та виробничих ланцюгів авторитарних диктатур.

Причин тому кілька і вони важливі для кожного напряму підготовки в ІМВ:

• мрійливість стратегів міжнародних відносин, їхня відірваність від Realpolitik;
• заангажованість щодо імплементації розвідувальної інформації в міжнародні економічні відносини;
• звужене розуміння міжнародного бізнесу лише як діяльності щодо отримання прибутку в короткострокових перспективах без врахування геостратегічного чинника;
• політизації регіонознавчих студій поза безпековим контекстом та тенденцій безпекоренесансу;
• помилковість та звужене розуміння стратегічних комунікацій винятково в рамках комунікативних стратегій;
• неврахування неспроможності сучасних міжнародно-правових механізмів щодо регулювання міжнародно-правових відносин і практична потреба у зміні функціональності міжнародного права, яке має залишити за собою роль фундаменту міжнародного порядку, заснованого на правилах та гарантованого силою колективної безпеки.

 

Тож я переконаний: ця книга має стати настільною для кожного студента, магістра та аспіранта з усіх спеціальностей в ІМВ.

 

2. Лінійність мислення європейських стратегів

Головною причиною неготовності Заходу до масштабної війни РФ проти України автори називають догматичну лінійність мислення політичних еліт Європи, а також тривалу розбудову ліберальної моделі на базі критичної залежності від авторитарних режимів — Китаю та РФ.

Ця залежність була наслідком хибного лінійного сприйняття стабільності. Наслідком такого світогляду стали:

• домінування реактивного підходу у безпековій політиці;
• превалювання загрозоцентричного і занедбання безпекоцентричного підходу;
• неврахування теорії відкритих систем та засадних положень безпекознавства, яке в англомовних країнах здебільшого маркують множиною Security Studies

 

Зрештою, економічні зв’язки, які вважалися запорукою миру, автократії перетворили на ефективну зброю проти європейських країн, застосування якої майже імперативно було детерміновано непомітною інфільтрацією потрібних як наративів, так і корумпованих контактів.

Зазначені підходи базувалася на таких хибних припущеннях:

1. Економічна інтеграція — «зміна через торгівлю» (Wandel durch Handel) автоматично демократизує автократії, адже тут було порушено базове правило логіки: після цього не означає внаслідок цього.

У чому полягала помилковість даної концепції:

Європейські стратеги припустилися класичної логічної помилки, відомої як «Post hoc ergo propter hoc» (після цього — отже, внаслідок цього), сплутавши хронологічну послідовність подій із причинно-наслідковим зв’язком.

В основі концепції «зміни через торгівлю» (Wandel durch Handel) лежала така хибна посилка:

1. Історичний прецедент (хронологія): Західна Європа після Другої світової війни пройшла шлях економічної інтеграції (Європейська спільнота вугілля та сталі), що призвело до тривалого миру та демократизації. Пізніше падіння СРСР відбулося на тлі зародження перших ринкових елементів.
2. Помилковий висновок (Post hoc): Стратеги вирішили: оскільки лібералізація ринків у часі передувала стабілізації та демократизації, отже, саме залучення автократій (РФ, Китаю) до глобальних ринків автоматично змусить їх прийняти ліберальні політичні цінності та впровадити їх у власні соціальні системи державного усторю.

Але чому цього не сталося?

• Підміна сутності процесу: Європейські еліти сприйняли кореляцію (співіснування процесів торгівлі та миру в Європі) за каузальність (причинність). Вони проігнорували те, що європейська демократизація відбувалася в межах спільної ціннісної матриці та під безпековою парасолькою НАТО.
• Логічний збій автократій: У випадку з РФ та Китаєм «після» інтеграції в ринки відбулося не «внаслідок». Отримавши надприбутки від глобальної торгівлі, ці режими використали цей капітал не для лібералізації, а для модернізації своїх репресивних апаратів та ВПК з подальшим втіленням власних месіанських ідей, просто загорнутих у різні візерунки: 1) якщо РФ сконструювала міфологеми про „руській мір”, який потрібно захищати по усьому світу будь-якими засобами, включно із ядерною зброєю; 2) то КНР — розробило та упроваджує, начебто суто економічну концепцію „Один пояс – один шлях”.

Відтак чітко резюмую:

торгівля стала не інструментом демократизації, а інструментом цементування авторитаризму та диктатури, центрифугою небезпеки та хаосу зі спробами його масштабування на знецінення тих цінностей, на базі яких власно і було побудовано Західний світ.

Бауер у своїх промовах та працях фактично вказує на цей парадокс: Захід помилково і недалекоглядно вважав, що через торгівлю купує передбачуваність, лояльність та залученість до власного ландшафту.

Насправді ж сам Захід фінансував підрив власної безпеки.

У цьому ракурсі я ставлю запитання до Вас, до молоді, яка читатиме цю книгу:

Застосовуючи метод екстраполяції, якщо ми інтегруємо моє логічне зауваження у загальний контекст геостратегічного аналізу:

як думаєте, чи не припускаються зараз схожої помилки європейські стратеги, коли оцінюють готовість самого Заходу  до змін і готовність до конкретних дій в разі реального нападу РФ на країни чи КНР на Тайвань?

 

Наприклад, вважаючи, що збільшення оборонних бюджетів (подія А) автоматично призведе до реальної цивільної стійкості (подія Б)?

Можемо поміркувати над цим.

2. Гібридні та конвенційні загрози можна нівелювати виключно дипломатичними та правовими інструментами — нехіть реального усвідомлення мілітаризації диктатур за рахунок їхнього вільного доступу до ліберальних ринків.

3. Оборонний потенціал є вторинним порівняно з фінансовою оптимізацією — це наслідок втрати векторності державної політики на засадах безпекоцентризму.

Які наслідки:

1. Цей інтелектуальний застій призвів до демілітаризації Європи та девальвації класичної політики стримування.
2. Економічні зв’язки, які вважалися запорукою миру, самі автократії перетворили на зброю проти європейських країн.

 

3. Сучасні інтелектуальні та стратегічні можливості

Роб Бауер пропонує концептуальне переусвідомлення безпекової філософії: мир забезпечується виключно через проактивну демонстрацію спроможності вести війну: тобто в рамках розробленої мною концепції щодо порізнення готовості та готовності, Роб Бауер акцентує саме на реальній готовності.

Інтелектуальний зсув передбачає:

1. Формування політики стримування агресора — передбачає розроблення та впровадження цілісної стратегії управління ризиками для державних інституцій та недержваного сектора, Які мають діяти спільно, скоординовано як єдиний організм.
2. Впровадження принципу Mission Command — делегування повноважень та децентралізація ініціативи на всіх рівнях: армія — бізнес — суспільство. Україна в цьому плані продемонструвала на практиці свій успішний досвід.
3. Повну відмову від реактивного реагування на користь превентивного стратегічного планування ризиків.
4. Тотальна цивільну готовність — вона увиразнюється через 7 базових вимог, серед яких головні: стабільність енергопостачання в умовах гібридних атак, здатність медичної та соціальної систем справлятися з масовими жертвами, економічну автономію ланцюгів постачання та інформаційну гігієну проти дезінформації.

Дещо детальніше про ці 7 базових вимог до цивільної готовності ((7 Baseline Requirements for National Resilience)[1])

1. Забезпечення безперервності врядування. Здатність державних інституцій, урядових структур та критичних органів управління функціонувати в умовах ракетних ударів, кібератак чи тимчасової втрати зв’язку. Це включає наявність резервних центрів ухвалення рішень[2].
2. Стабільність енергопостачання. Перехід від централізованих, уразливих енергомереж до децентралізованих систем. Захист паливних та електричних ресурсів від гібридних ударів агресора.
3. Управління неконтрольованим рухом людей. Здатність логістичної та правоохоронної систем справлятися з масовими потоками біженців або внутрішньо переміщених осіб, щоб уникнути хаосу та блокування військових транспортних артерій.
4. Стійкість продовольчих ресурсів та водопостачання. Створення автономних резервів та захищених ланцюжків розподілу їжі та води для населення, мінімізуючи залежність від зовнішнього імпорту у кризові періоди.
5. Здатність справлятися з масовими жертвами. Готовність системи охорони здоров’я та цивільного захисту до критичних навантажень. Сюди входить протоколювання дій медиків у разі масового надходження поранених, розгортання мобільних госпіталів та навчання цивільних першій допомозі.
6. Стійкість цивільних систем зв’язку. Створення резервних каналів телекомунікацій, захищених від РЕБ та кібератак, щоб уряд міг інформувати населення, а цивільні інфраструктурні об’єкти — координуватися між собою[3].
7. Стійкість цивільних транспортних систем. Можливість оперативно переорієнтувати залізничний, автомобільний та авіаційний транспорт для підтримки військової логістики (перекидання сил) за одночасного забезпечення критичних потреб евакуації та постачання.

Чому це важливо у зв’язці з Mission Command?

Автори наголошують: якщо хоча б один із цих 7 пунктів не підготовлений, централізоване управління швидко зламається. Саме тому вони пропонують впроваджувати принцип Mission Command (делегування ініціативи). Якщо, наприклад, через удар пошкоджено енергосистему (пункт 2) та зник зв’язок (пункт 6), місцева влада чи керівник бізнесу на місці повинні мати повноваження діяти самостійно за загальним замислом, не чекаючи наказів згори[4].

4. Модель проактивної стратегії для Української Держави

Екстраполюючи модель Бауера на Українську Держава, її геостратегія має трансформуватися у фортецю тотальної адаптивної безпекової стратегічної стійкості:

Напрям стратегії	Практичний зміст та механізм реалізації
Економічна автономія	Повне розірвання критичних ланцюгів з авторитарними режимами та локалізація ОПК.
Децентралізоване управління	Адаптація бізнесу та держапарату до умов автономного прийняття рішень за концептом Mission Command. Унеможливлення корумпізації сфери ОПК та її підпорядкування під тіньові схеми влади
Стійкість інфраструктури	Створення децентралізованих систем енергопостачання та захисту об’єктів стратегічної інфраструктури. Зміна підходів до витрат місцевих бюджетів, їхня залученість до формування та реалізації безпекової політики, зокрема щодо забезпечення безпеки місцевих громад, окрім державних коштів, власним коштом.
Колективна інтеграція	Позиціонування України як головного донора військової експертизи в межах архітектури НАТО, а також будівничого нової безпекової політики цього блоку. Україна має стати частиною НАТО не на папері,  чергових обіцянках, що тривають десятиліттями, а в реально та чітко визначені, документально закріплені терміни.

5. Як можна екстраполювати положення даної книги на Українську Державу

Ключовий висновок праці, актуальний для України:

стійкість суспільства є таким самим елементом стримування, як і кількість артилерії.

Феномен українського спротиву та національної стійкості аналізується авторами як головний доказ того, що воля до боротьби здатна нівелювати технологічну чи кількісну перевагу ворога.

Феномен української незламності — головний емпіричний доказ базової тези книги — мир безпосередньо залежить від готовності чинити опір.

Наш досвід чітко та переконливо довів, що цивільна готовність, стійкість суспільства та здатність швидко адаптувати управління виступають ключовими компонентами, які дають змогу ефективно протистояти агресії держави, яка значно перевищує іншу за своїм технічним та стратегічним потецніалом.

Для України екстраполяція ідей Бауера означає необхідність переходу від наративу «очікування допомоги» до ролі архітектора європейської безпеки.

Проактивний підхід вимагає законодавчого закріплення тотальної оборони, де кожен цивільний інститут та бізнес-структура мають чіткий алгоритм дій на випадок тривалої конвенційної конфронтації. Свобода потребує постійних інвестицій у готовність до найгірших сценаріїв.

 

Резюме

Чому ця книга є важливою для прочитання студентами всіх напрямів підготовки в ІМВ [5]?

Для студентів ІМВ всіх освітніх програм книга Роба Бауера та Елеонори Рассел є обов’язковою до вивчення — вона виступає жорсткою, водночас необхідною практичною протиотрутою від теоретичного ілюзіонізму.

Якщо узагальнити її академічну та прикладну цінність, я виокремлю такі ключові причини, чому майбутнім дипломатам і аналітикам варто її прочитати.

1. Деконструкція догм неолібералізму. Книга наочно демонструє крах концепції «Wandel durch Handel» (зміна через торгівлю). Для студентів — це живий кейс того, як класичні теорії міжнародних відносин (зокрема, теорія міждержавної взаємозалежності) дають збій, якщо ігнорувати реалістичний складник безпеки та справжні ідеологічні мотиви автократій, та їхню здатність до руйнування віри в силу права та можливість підтримки порядку саме за його допомогою, а не лише за допомогою права сили.
2. Емпірична верифікація концепту «тотальної оборони» (Total Defence). В аналізованій книзі авторами наочно продемонстровано коректне розуміння сучасної архітектури безпеки через імплементацію широкого розуміння концепта безпеки. Праця вчить не мислити категоріями «дипломатія окремо, армія окремо». Автори доводять, що сучасні міжнародні відносини нерозривно пов’язані з цивільною стійкістю, кіберпростором, ланцюгами постачання та енергетикою. Студенти отримають чітке розуміння, як працює сучасне гібридне стримування на стику військового та цивільного секторів. Студенти навчаться аналізувати оборонний потенціал держави через синергію цивільного, економічного та військового та інших секторів.
3. Деконструкція помилки «Post hoc ergo propter hoc» у дипломатії. Праця слугує практичним кейсом того, як нерозрізнення кореляції та каузальності в економічній дипломатії (на прикладі залежності Європи від РФ) призводить до стратегічної сліпоти та геостратегічних катастроф та унормування зовнішнього впливу на суверенітет, тобто фактичної десуверенізації.
4. Методологія аналізу ризиків та проактивного планування. Замість опису хронології подій книга дає прикладний інструментарій оцінювання загроз — формули стримування, алгоритми ризик-менеджменту та концепт Mission Command. Це вчить майбутніх фахівців не просто констатувати кризи реактивно (постфактум), а моделювати та прогнозувати загрози проактивно.
5. Вивчення концепції «Mission Command» як управлінської парадигми. Для майбутніх дипломатів це важливий урок децентралізації. У книзі авторами продемонстровано, чому жорсткі вертикальні системи програють гнучким, мережевим структурам, де ініціатива делегується на місця в умовах браку зв’язку чи інформації. Ось чому узурпація ОПК через різні, в тому числі і кримінальні механізми, може призвести до нереалізації колосального потенціального лідерства українського ОПК в світі, яке стратегічно вартує розглядати локомотивом як залучення прямих іноземних інвестицій, так і розвитку економіки повоєнної Української Держави.
6. Аналіз трансформації міжнародного права під тиском гібридних загроз. Праця Бауера та Рассел правдиво розкриває причини формування «сірих зон» сучасного протистояння, де класичні норми ведення війни та міжнародні договори виявляються неефективними проти інструменталізації автократіями потенціалу у таких сферах, як: енергетика, екологія, міграція, кіберпростір, криптовалюти, супутникова та космічна зброя, хімічна та психтропна зброя.
7. Осмислення логіки прийняття рішень усередині НАТО. Як праця ексголови Військового комітету Альянсу, книга відкриває залаштункові таємниці стратегічного планування НАТО, допомагаючи студентам зрозуміти реальну швидкість, обмеження та складність формування та імплементації логіки колективних безпекових процесів, а не їхні медійні спрощення.
8. Суб’єктність Української Держави в глобальному безпековому дискурсі. Книга важлива тим, що вона концептуалізує український досвід не як «об’єкт допомоги», а як головне джерело військової та цивільної експертизи для переформатування всієї європейської архітектури безпеки, де України виступає не донором, а співзасновником нового міжнародного порядку, заснованого на розумній колективній силі сил Добра.
9. Розуміння реальних механізмів стримування (Deterrence). Після прочитання цієї книги студенти також отримують чітке та ясне усвідомлення, що дипломатичні ноти та санкції мають вагу лише тоді, коли вони підкріплені реальною, продемонстрованою готовністю (readiness is not equal preparedness)[6] дієвою спроможністю держави вести конвенційну війну високої інтенсивності або застосовувати ефективні асиметричні засоби[7].

Загальний висновок по книзі

Для українських студентів ІМВ — це також унікальна можливість побачити, як досвід реалізації геостратегічних стратегем нашої Української Держави вже трансформується та індоктринується у глобальну військову доктрину країн Заходу.

Вдячний можливості поповнення бібліотечного фонду в НН ІМВ КНУ імені Тараса Шевченка.

Бажаю приємного читання книги в читальному залі університетської бібліотеки (вул. Юрія Іллєнка, 36/1) [8].

 

[1] https://www.nato.int/en/what-we-do/deterrence-and-defence/resilience-civil-preparedness-and-article-3

[2] https://mw.group/mw-group-and-natos-seven-baseline-requirements/

[3] https://www.epc.eu/publication/Civil-preparedness-is-a-right-60949c/

[4] https://www.researchgate.net/publication/390700451_Defending_Europe_Strengthening_Resilience_through_Civil_Preparedness

[5] https://www.iir.edu.ua/

[6] https://apfs.nuoua.od.ua/archive/37_2022/32.pdf

[7] https://ncdp.columbia.edu/library/preparedness-tools/ ; https://www.salto-youth.net/tools/european-training-calendar/training/solidare-meet-up-2-the-lights-shadows-of-preparedness-21st-of-may-14-30-16-00-cet.14814/ ; https://politicsgeo.com/resilience-in-practice-lessons-from-ukraine-and-georgia/ ; https://www.acmc.gov.au/who-we-are/our-structure/partnerships-and-preparedness-directorate ; https://cip.gov.ua/en/news/dosvid-ukrayini-u-zakhisti-kritichnoyi-infrastrukturi-dedali-bilshe-formuye-yevropeiske-mislennya-shodo-stiikosti-ta-gotovnosti-vasil-ananyev ; https://sociologiaitaliana.egeaonline.it/it/21/archivio-rivista/rivista/3448053/articolo/3448069 ; https://cepa.org/comprehensive-reports/between-now-and-nato-a-security-strategy-for-ukraine/ ; https://anthrosource.onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/j.1548-1409.2011.01093.x ; https://www.bvibeacon.com/commentary-ddm-head-urges-residents-to-prepare-for-storms/ ; https://premierbodyarmor.com/blogs/pba/basic-preparedness-tips-safety-in-daily-life?srsltid=AfmBOorCcIdTQQMpeYKRpM_p_xujHQgdf83vuZVTkrp-My4Ukb3yAu60 ; https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC9922878/ ; https://b-prepared-project.com/ru-prepared-see-your-progress-own-your-preparedness/

[8] https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=1372870598212655&id=100064691829261&rdid=OyXTZEnqyJ5oVKgO#