09.12.2022

Володимир Ліпкан

Далеко не завжди держава про них дбала,

Далеко не усі всю цінність їх сприймали.

А час настав, прийшла лиха година,

І бачим ми:  ХТО справжня є Людина.

 

Війна одверто все нам показала:

Ціну і цінність, хіть і інтерес.

Вона ввіки в житті закарбувала

Той героїзм — людський взірець.

 

Рятівники на лінії передовій,

Вони тримають міцно стрій:

Щоденно, щогодинно, щохвилинно —

Вони — Знавці життя, яке є швидкоплинним.

 

Один в один з пожежами воюють,

Своїм життям заради інших ризикують

У мирний чи воєнний  час:

Вони завжди подбають про всіх нас.

 

Людські життя завжди рятують.

Невпинно нас вони чатують.

На скиглий гомін викликів, загроз

Миттєво реагують: як справжній віртуоз.

 

Вони спасають в руйнування

Під обстрілами, вибухами, на війні.

Вони Одвічно: наче на змаганнях

Кладуть свої життя, рятуючи чужі.

 

Вони мов Оберіг, від зазіхання,

Із клешнів смерті визволяють із біди.

Завзята і несамовита праця, невблаганна

Незламні, істинні Держави є Сини !

 

Герої мужні, кожної хвилини

Готові нам допомагати

Вони є справжніми, щоднини

Воліють світ урятувати.

 

Відвага, відчайдушність і хоробрість,

Безстрашність, самовідданість і честь

Завжди стоять готові на сторожі

Боронячи наш світ від óрдинських нашесть.

 

Хвала Рятівникам шановним,

Одвічно прутким, невгамовним.

Нехай життєва сила їхня процвітає

Бо доля обраних спіткає!

 

Хвала шанованим рятівникам

Несамовитим цим мандрівникам.

Ви – справжні є, герої сьогодення

Для інших до життя Ви є натхнення!

 

 

Про автора

Close