© Володимир Ліпкан | 22.11.2025

 

 

Нам варто відновити почуття дистанції:

Поміж людей і гаряче боротися за це.

Без неї світ нагадує шаленість хаосу субстанції:

Буття, на кшталт безумства, — хутко упаде.

 

Нахабства суть в ігноруванні всіх дистанцій,

Які століттями існують між людьми.

Культура спілкування — мова людних станцій,

Вона віками не дає їм сканути в пітьмі.

 

Нахабство чєрнь достатньо чітко характеризує.

В усіх куточках, проявах, відгомінах, відтінках.

Як вірус поглинає бидло, бо йому симпатизує,

І загравання з ним яскраве наче на картинках.

 

Але процес цей безпринципний — загравання:

Веде до прийняття скотів цих, до мерзотного звикання.

Воно веде до опадлючення й спаскудження душі,

Без спротиву стаєм і ми в душі грубші.

 

Там, де не знають хто, кому що винен,

Культура й розвиток ввіки спочине…

Де згаслий промінь почуття і якості людини,

Там вже юрба і тварний світ поганців і скотини.

 

Де згасло розуміння сутності дистанції,

Безглузді є там будь-які інстанції.

Там бидло хороводить і до влади прагне,

Бо хаос й пустота душі і розум спраглий.

 

Якщо миритися ми будем з невгамовним хамством,

З приниженням,  знегідненням, всіляким брудом,

То перетворимо весь світ на хиже, дике царство

Де лише покидьки орудують, мерзеннії облуди.

 

Шайтани темряви, раби матерії й багатства,

Знедолені, відумці й зла ви снопарі,

Ви є то стадо куцаків й нездар лукавих,

Болотники диявольські і чорні тіні-ліхтарі.

 

Неможна нам миритися із хижим хамом,

Неможна через них нам світ в лайно перетворити!

Нам слід усіх їх розглядати тимчасовим спамом

І світ добра й духовності продовжувать творити.

 

Із вірою в добро, гуманність й щиросердність,

Повагой до дистанції між усіма людьми,

І за увагу щодо якості людини, нову ємність —

Такі наразі постулати світу в думці ожили.

 

За мотивами Дітріха Бонхеффера, як реакція на перекладену з російської англомовної версії капітуляції України

Про автора

Close