ОМАНА ЮНОСТІ

© Володимир Ліпкан

29 червня 2023

Це є ілюзія, що юність є завжди щаслива:

Вона — примарна, свіжа, некваплива…

Це вигадкою служить лиш для тих,

Хто попрощався з нею, може і не встиг…

Тому так кепсько, іноді зухвало,

Про юність сліпо висівають славу,

Про юність пісні всі складають,

Пригоди й труднощі всі забувають.

А в юності журби нам не злічити,

Помилок у житті не врахувать,

Із хибними ідеями доводиться там жити,

А потім в дійсність сліпо поринать.

Приходячи у зіткнення з реальністю,

Гадаючи, що решта є банальністю,

Вони, як новачки в буремному житті,

Воно їх сильно б’є:  а далі як іти?

Як крокувать із мрією дитинства,

Як долю іншу їм спіткати,

Якщо із молоком із материнським

Їм хибні ідеали стали прививати ?

Тож юність не таким вже є взірцем,

Не завжди є вона щаслива:

Без досвіду, з порожнім гаманцем

Мрійлива, фантазійна і вразлива.

Так: невгамовна, потенційна, енергійна,

Швидка, бурхлива, претензійна,

Але: без досвіду і з купой помилок

Бо юність — це складний урок.

За мотивами Сомерсет Моем “Тягар пристрастей людських”