МОЛИТВА: ДІАЛОГИ

© Володимир ЛІПКАН | 26.06.2026

Молитва щира: в чому у неї зміст?
Чи може чудодійно ізсередини змінити?
Бо є природа, Божий дар і людський хист,
Покликання своє в життя як усвідомити й втілити?

На світ з’являються живі творіння,
Вони у серці теплоту й добро несуть.
Хто добре від зачатку має те насіння,
Його і сіє всюди: в цьому є детермінізму суть.

Тож не залежить світ від доброчинств людини,
Навіть коли це несвідомо проявляє,
Він ллється річкою крізь усілякі порожнини —
Добром навколо світ і себе прикрашає.

Ти хочеш зараз все на Дар списати,
І зміст Молитви для мене нівелювати?
Тоді навіщо ми з Молитвою звертаємось до Бога,
Якщо у нас для цього влучного немає слова?

Жертовність, гріх, добро і зло —
Так люди обирають свій життєвий шлях.
Комусь, напевно, більше повезло:
Він усвідомив серця самість, як той птах.

Молитва — прагнення до поєднання,
Енергії Творця і сили з внутрішнім потенціалом.
Однак людська природа має надзавдання,
Тож оточити треба вартим ареалом.

Молитва — то не іспит, не догмат, канон,
Не просто буква, тексти, вивчені у школі.
Це першомова, що долає безпробудний сон,
Розмова серця з Богом у земному полі.

Ти можеш бути вченим, пацифістом,
Книжок багато знати, мати атестатів,
Однак якщо у серці штиль і від любові тихо,
Не матимеш ти від Молитви справжніх результатів!

Людини велич в розмірі і глибині Душі,
В сердечності, добрі і щирих видноколах,
Тому Молитва в серці має буть — не лише в голові,
Хоча й навчають тексти у церквах й приходських школах.

Коли ще слів не знала людська мова,
Душа з Творцем до того поєдналась,
Бо в кожнім серці первозданним є Добро — не слово,
Тож іскра Божа вічно в серці і душі закарбувалась.

Ми істину завжди шукаємо в книжках,
Але вона пульсує в цілковитому мовчанні.
Молитва — міст магічний надприродний шлях,
Де Бог назустріч йде людині в таїнстві до існування.

Великий розум — не завжди велике серце
Молитва щира діє повсякчас,
Тож те, що Вам закладено Природою,
Плекати слід без будь-яких прикрас.

Молитва — чистий і сакральний діалог,
Без зайвих масок й будь-яких прикрас,
Де Дух стає Творця спроможним увиразнено почути.
Плекай цей Дар, що міститься всередині
Народжений він в вас,
Для того, щоб не просто знати,
А — Любов’ю БУТИ!