Архів публікацій категорії Поезія

У даному розділі розміщені результати моєї власної творчої спадщини, увиразнені у поетичній формі. З урахуванням широких горизонтів пізнання, фактичної їх неосяжності, моя поезія не обмежується лише вічними темами кохання, емоцій, сенсу життя тощо.

Оскільки я багатогранна особистість, то і власну наукову спадщину, також поінколи вміщую в рамки поезії. З часом ідея фрагментації надихнула мене до розширення поетичної матриці на інші сфери. Таким чином, мною було впроваджено новаторську ідею і започатковано такі напрями як політична поезія, наукова лірика, фінансова поезія.

Диктатура грошей у сучасному несправедливому антагоністичному світі перетворила матеріальні речі на дороговказ і беззаперечний сенс життя багатьох людей. Цінність як категорія була нівельована до ціни. Саме тому, у своїй поезії я часто звертаюсь до розлогих філософських тем, особливе місце посідають ті поетичні твори, в яких я апелюю до Творця, Мудреця для отримання відповідей на складні світоглядні питання.

Важливо не лише просто кохати, а й говорити про це. Тому окремо в своїй творчості я виділяю різноманітні оди, вітання на свята тощо, які об’єднані до рубрики поезія вітання.

На жаль життя тіла і душі є неспівмірними, через що окремий пласт моєї творчості посідають поезію журби, що увиразнюється в елегіях, і поезія прощання, виражена в реквіємах.

Тож, відповідно до компонентів моєї поетичної творчості було виділено наступні окремі підрубрики:

Результати моєї поетичної творчості також розміщені на сайті Укрліб

 

Мною опубліковано три збірки власних віршів.

Струни серця_1Ліпкан В. Струни серця. Київ : Текст, 2006. 280 с.

 

Липкан В. Автографы души : [сборник стихов]. Киев. ФОП О. С. Ліпкан. 2011. 170 с. Автографи_1

 

 

 

 

 

 

 

Ліпкан В. Потік : поезії. Київ : Видавець Ліпкан В. А., 2025. 152 с.

Натхненню немає рівняння, Це є аксіома в бутті. Воно як двигун на змаганнях: Веде до звитяг у житті.   Стратегія — сила держави Еліта — її проводар Безпека формує умови Де нація є володар! В.А.Ліпкан. 23.10.2019

29.09.2019 © Владимир Липкан Если нету сил работать, Если хочешь отдыхать, То подумай: что ты сделал Чтобы мудро поступать?   Ты привык жить на зарплату Тратить, время не щадя, Думать, что всегда все хватит Ты ж работаешь не зря.   За себя ты сам в ответе: Никто тебе не враг не друг, Не государство и не тёща: Ты для себя…

15.06.2019 © Владимир Липкан ЛЕТЕЛ Я НА БАТОНАХ ПО ПОЛЯМ, Все колоски я лично лицезрел: Какая красота быть наверху, вот там! Какие ощущенья я имел!!!   Коль есть мечта – лети всегда! Желаньям человека нет предела! Всегда всем целям только - ДА! Твори, живи всегда успей всё сделать!   С добром по жизни и в душе, С любовью в сердце…

14.06.2019 © Владимир Липкан Смотрю в глаза твои, не знаю: Вот КТО сидит передо мной? Иль дева, что я обожаю, Или в душе быть может кто-нибудь другой?   Глазам своим уже не доверяю: Я чувствую твой бурный, львиный нрав. Тебя я сердцем, всеми фибрами я ощущаю И понимаю, безусловно, что я прав!   Повадки львицы, хватка, сила: Ты - сногсшибательно…

14.06.2019 © Владимир Липкан Взирая на закат, малыш осознавал: Прошел лишь день, он тихо миновал. Но так пройдет вся жизнь лишь в созерацаньи: Так в чём же смысл и жизни пониманье?

14.06.2019 © Владимир Липкан Жизнь пролетит, уйдет, промчится, Вот, словно, как один прекрасный миг. Очнись, попробуй ты остановиться, Ведь создан мир, чтоб ты постиг:   Постиг все чудеса любви и обаянья, И красоты мирской очарованье. Чтоб окунулся в глубину познанья, Постиг основы мирозданья.   Люби, твори, живи и ощущай, Свою ты жизнь не упускай! Венцом творенья счастье есть Прекрасен миг,…

12.06.2019 © Владимир Липкан На встречу с радугой я весело бежал, Какая прелесть – просто чудо света! Настолько яркие цвета Ой, как прекрасно это лето!

09.06.2019 © Владимир Липкан Убогость, бездна, серость, мрак. Унынье, горесть, разочарованье. Прожил всю жизнь: только лишь как? В остатке сохранилось лишь одно желанье….

07.06.2019 © Володимир Ліпкан  Колись надривно плакав, ти ж - дитя. Вже потім: я носив тебе на спині, Я опікав, любив, плекав Завжди я марив тим, щоб був ти сильний.   Щоб ось колись, як прийде час, Ти зміг мене як батька вшанувати: Щоб мав фінанси і запас, Щоб міг мене вже піклувати!

Close