Архів публікацій категорії Поезія

У даному розділі розміщені результати моєї власної творчої спадщини, увиразнені у поетичній формі. З урахуванням широких горизонтів пізнання, фактичної їх неосяжності, моя поезія не обмежується лише вічними темами кохання, емоцій, сенсу життя тощо.

Оскільки я багатогранна особистість, то і власну наукову спадщину, також поінколи вміщую в рамки поезії. З часом ідея фрагментації надихнула мене до розширення поетичної матриці на інші сфери. Таким чином, мною було впроваджено новаторську ідею і започатковано такі напрями як політична поезія, наукова лірика, фінансова поезія.

Диктатура грошей у сучасному несправедливому антагоністичному світі перетворила матеріальні речі на дороговказ і беззаперечний сенс життя багатьох людей. Цінність як категорія була нівельована до ціни. Саме тому, у своїй поезії я часто звертаюсь до розлогих філософських тем, особливе місце посідають ті поетичні твори, в яких я апелюю до Творця, Мудреця для отримання відповідей на складні світоглядні питання.

Важливо не лише просто кохати, а й говорити про це. Тому окремо в своїй творчості я виділяю різноманітні оди, вітання на свята тощо, які об’єднані до рубрики поезія вітання.

На жаль життя тіла і душі є неспівмірними, через що окремий пласт моєї творчості посідають поезію журби, що увиразнюється в елегіях, і поезія прощання, виражена в реквіємах.

Тож, відповідно до компонентів моєї поетичної творчості було виділено наступні окремі підрубрики:

Результати моєї поетичної творчості також розміщені на сайті Укрліб

 

Мною опубліковано три збірки власних віршів.

Струни серця_1Ліпкан В. Струни серця. Київ : Текст, 2006. 280 с.

 

Липкан В. Автографы души : [сборник стихов]. Киев. ФОП О. С. Ліпкан. 2011. 170 с. Автографи_1

 

 

 

 

 

 

 

Ліпкан В. Потік : поезії. Київ : Видавець Ліпкан В. А., 2025. 152 с.

© Владимир Липкан 17.08.2024     Спешим, бежим, встаём пораньше, Подольше в детстве быть хотим. Хотим конфеты чтобы были слаще, И Дед Мороза любим и к нему летим.   Сидим на Папе и на нём играем, На Маме мягенькой лежим. Мы в детстве счастливы, души не чаем Оно процесс — турборежим.   И оливье как новогодний праздник! Мы верим в…

  © Владимир Липкан 18.08.2024   Светлой памяти Алена Делона. Возраст ухода - 88 лет Д.р. 08. 11. 1935 (18) сумма всех цифр даты рождения 28 Дата ухода: 18.08. 2024 (08)   Глазами полными печали Смотрел я вдаль за горизонт. Судьбы мгновения промчали, Тут не придумаешь экспромт.   Жизнь пролетела, словно сказка, Я многое успеть хотел, В кинематографе работал, Семью…

© Владимир Липкан 17.08.2024     Они уверенно смотрели на себя Сквозь пыль годов и полутени, А молодость прекрасная, обманчиво маня, Вводила в заблуждение, как игра метели.   И в танце радостном тела сплелись, В любви сердца объединились, Ведь для чего мы родились, На свет зачем мы появились?   В любви прошли весь чудный путь, За руки мы друг друга…

© Володимир Ліпкан 14.08.2024   Чому песимістичною настільки є література: То є тенденція чи лячний спадок і культура, То є стражденний і зрадливий небокрай, Або ж то спротив? Мỳзико, заграй!   Чому всі книги пишуть про страждання? Страждання: в юності, у зрілості, в житті, Одвічне горю і журбі плебейські потурання, Ось так у злиднях книги, ніби як в житті.  …

© Владимир Липкан 13.08.2024 Вот так в мечтах мы проживаем: В реальности накапливать мы забываем... В иллюзиях и грёзах мы живём, В итоге жизнь проходит день за днём.   Нет полиса - и нету сбережений, Нет страхования без всяких тут сомнений. Активов нет, пассивов тоже - Прожил всю жизнь: но так не гоже!   Живи, откладывай и сберегай, Активы для…

© Владимир Липкан 13.08.2024 Неблагодарное искусство — Любить того, чьё сердце пусто. Сиять во тьме, где тишина царит, Гореть в воде, где хаос всем благоволит.   Дарить улыбки смех и радость, И всё же горькая, но сладость: Пытаться быть, а не казаться, Любить и без ответа не остаться!

© Владимир Липкан 11.08.2024     Как много значит нам кровать: На ней приходится рождать, Когда хотим: идём поспать, Маняще, не хотим вставать.   В кровати можем мы любить, Подвластно время нам остановить, В кровати можем сладостно мечтать, Судьбу, события предвосхищать.   В кровати жизнь свою проводим, Себя там мыслями заводим. В кровати старимся, хиреем, И там же мы себя…

© Владимир Липкан 07.08.2024     У каждого хранится на душе Как тонкий запах лип из сада. И как когда-то бережно, на веселе, Вдыхали нотки роз рассады.   Я наслаждался грацией из кал, И спатифилиум весь в капельках воды купался Как безгранична красота, что я искал, Глубокий мир цветов - им наслаждался!   Но память проблесков из счастья Завалена житейским…

  © Владимир Липкан 16-22.07.2024    Появление на свет, роддом Недавно в животе ещё у мамочки крутился, А тут на свет я радостно явился. Я рос там в тёплой атмосфере, В любви, поддержке, счастье, вере.   Но час пришёл: мне надобно освободиться, И миру должен Я явиться. Тот день все почему-то „днем рожденья” называют, А День зачатья вовсе забывают: Тот…

© Володимир ЛІПКАН 19.07.2024 Світлій пам’яті Берегині Української мови, справжньому носію Гена Українця — Ірині Фаріон присвячується (була вбита у Львові у подвір’ї власного житлового будинка 19 липня 2024 року увечері)   Сьогодні вбили Берегиню: Істотну, Мовленнєву Господиню, Вона як осередок Мови, екзистенції й буття, Культуру українську прагнула здійняти з забуття.   Ген українців та ідея нації, Державність наче то…

Close