Пенсійна революція. Українці отримуватимуть дві або три пенсії замість однієї

Ймовірно, після цього громадськості покажуть і напрацювання уряду щодо пенсійної реформи. Ще на прес-конференції президент України Володимир Зеленський говорив, що Міністерству соцполітики було доручено представити концепцію пенсійної реформи громадськості «найближчим часом». Проект закону «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення» 20 травня був позапланово включений до порядку денного нинішньої сесії Верховної Ради, так що, ймовірно, він буде розглянутий ще до парламентських канікул.

Однак ще до офіційного оприлюднення пенсійна реформа стала однією з найбільш обговорюваних тем в ЗМІ. Що не дивно. За останні роки це вже далеко не перше оголошення про пенсійну реформу. Однак, на відміну від усіх попередніх «пенсійних реформ», які приводили хіба що до копійчаних підвищень пенсій, ця може дійсно принципово змінити саму пенсійну систему в Україні. Поліпшать або погіршать ці зміни ситуацію з пенсіями?
Дві або три пенсії замість однієї

Головним нововведенням може стати введення трирівневої пенсійної системи, як прийнято в більшості розвинених країн.

Сьогодні більшості українців добре відомий тільки один вид пенсій – солідарні, коли гроші на виплату пенсій збирають «зараз на зараз» (із зарплат працюючих громадян до Пенсійного фонду відраховується єдиний соціальний внесок, ЄСВ, і зібрана сума йде на виплату пенсій нинішнім пенсіонерам). Це вважається першим рівнем. Однак насправді пенсійна система в Україні вже дворівнева. Ще в 2003 році було прийнято закон, який вводив в Україні добровільні пенсійні накопичення (це третій рівень).Але великої популярності добровільно-накопичувальні пенсії за весь цей час не набули. По суті, вони були просто дозволені, але держава практично нічого не робила для того, щоб це явище стало масовим.

Невідомо, чи буде в ході нової пенсійної реформи що-небудь зроблено для розвитку добровільного пенсійного накопичення, але в уряді заявляють, що найближчим часом планують ввести в Україні ще один вид пенсійного забезпечення – обов’язкові накопичувальні пенсійні відрахування (вважається другим рівнем пенсійної системи). Очевидно, введення нового виду пенсій і стане головною складовою нової пенсійної реформи. Однак не єдиною.
Введуть обов’язкове пенсійне накопичення

Проєкт закону »Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення» був зареєстрований в парламенті ще взимку. Він передбачає, що робити обов’язкові відрахування на пенсійні рахунки повинні будуть і працівники, і роботодавці. З уже нарахованої працівникові зарплати на його індивідуальний пенсійний рахунок буде переводитися мінімум 1% (за бажанням працівника відсоток може бути збільшено), а роботодавець зобов’язаний буде перераховувати на той же рахунок 2% нарахованої зарплати. Також в супровідних документах наводяться розрахунки, які показують, що відсоток відрахувань планується підвищувати. Так, укладачі законопроекту виходили з того, що в 2021 році відсоток обов’язкових накопичувальних пенсійних відрахувань становитиме 3%, у 2030 році – 4%, ще через 10 років це буде вже 6%, а в 2050-му – 7%.

Водночас, щоб не перевантажувати роботодавців податками, в уряді планували знизити розмір ЄСВ. Однак нещодавно глава Кабміну розповів про інший варіант, як може змінитися податкове навантаження на роботодавців.

«Обговорюється такий варіант: 2% від нинішнього ЄСВ виділяємо в накопичення, не збільшуючи навантаження ні для фірми, ні для людини, і ще 2% беремо з податку на доходи фізосіб (ПДФО). Ці 4% дозволяють в сьогоднішніх цінах при виході на пенсію отримати 1 млн грн», – сказав Денис Шмигаль.

Однак в результаті надходження в Пенсійний фонд зменшаться. Ймовірно, це і стало предметом невдоволення з боку МВФ під час обговорення пенсійної реформи.

Також в законопроекті запропоновано створити для адміністрування цих внесків нове відомство – Пенсійне казначейство. Однак ця пропозиція викликала багато суперечок. Мабуть, це основне невирішене питання, через яке остаточну концепцію пенсійної реформи уряд досі не подав.

«Якщо говорити про запуск другого рівня – накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, то основна дискусія йде в частині інституційної інфраструктури впровадження системи. Більшість учасників робочих груп вважають, що для запуску системи потрібно використовувати вже наявні інститути – державні (податкової служби, Пенсійного фонду України, Казначейство) і приватні (недержавні пенсійні фонди та компанії, які здійснюють їх операційну діяльність – КУА, АПФ, банки-зберігачі, СК, ТЦП і т.д.). А від створення додаткових непотрібних інститутів за рахунок бюджетних коштів слід утриматися. Ми також дотримуємося цієї позиції, оскільки вважаємо, що така побудова мінімізує ризики корупції і монополізації. Також запуск системи на базі вже наявних інститутів сприятиме розвитку добровільного пенсійного накопичення, а саме це і є однією з цілей пенсійної реформи – стимулювати громадян до накопичення. Тільки повноцінна робота всіх трьох рівнів пенсійної системи здатна забезпечити гідний рівень доходів на пенсії», – розповідає директор компанії з управління активами «Всесвіт» Ярослав Савченко.
Можуть з’явитися професійні накопичувальні пенсії

В ході реформи передбачається впровадити також такий підвид накопичувальних пенсій, як »Професійні накопичувальні пенсії». В середині травня Міністерство соціальної політики винесло на громадське обговорення відповідний проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи». Як випливає з пояснювальної записки, представники ряду професій з часом повністю перейдуть від солідарних пенсій до професійних накопичувальним.

Уряд пропонує три види професійних пенсійних програм. Програма №1 буде діяти для представників професій з шкідливими умовами праці (т. Зв. «Список професій №1). До них відносяться гірники, які працюють під землею, металурги, що працюють в гарячих цехах, дихаючі металевим пилом та іншими шкідливими речовинами, працівники підприємств хімічної промисловості і т.д. Роботодавці повинні будуть відраховувати на пенсійні рахунки таких працівників крім 22% ЄСВ до солідарної системи ще й 15% в професійну накопичувальну. Учасники цієї програми зможуть виходити на пенсію в 50 років (при стажі на шкідливій роботі мінімум 10 років для чоловіків та 7,5 років для жінок).

Програма №2 розроблена для професій з «списку №2», куди входять ті, чия робота «пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах підвищеного ризику для здоров’я». До цієї групи належать геологи, «хіміки», електромонтери, авіамеханіки і водолази, водії міського транспорту та ін. На їх накопичувальні пенсійні рахунки роботодавці повинні будуть відраховувати 7% зарплат, виходити на пенсію можна буде в 55 років при наявності необхідного стажу (12, 5 років для чоловіків, 10 років для жінок).

І, нарешті, пенсійна програма №3 – це програма для всіх інших професій, якщо підприємство є учасником будь-якого професійного пенсійного фонду або створить такий фонд. Тут роботодавець повинен платити від 3%, пенсійні виплати можна буде отримати теж після 55 років.
Пенсійний фонд змусять «заробляти»?

Ідея реформування Пенсійного фонду витає, але остаточного рішення з цього приводу поки не озвучено. Прихильники реформування вважають, що ПФУ повинен отримати можливість примножувати гроші, які надходять від ЄСВ. Наприклад, купуючи, як і недержавні пенсійні фонди, держоблігації, які вважаються надійним фінансовим інструментом. Противники цієї ідеї вважають, що навіть ОВДП – це ризик, а ризикувати грошима пенсіонерів Фонд не повинен. Та й грошей на це у ПФУ немає – все, що збирається від ЄСВ, у ту ж мить же виплачується пенсіонерам, та ще й держбюджет дотує практично половину потрібної суми.

«У Пенсійного фонду України специфічна функція, його завдання – зібрати внески і виплатити пенсії. ПФУ за своєю суттю не може займатися інвестуванням і заробляти гроші. Також у ПФУ є фіскальна функція і функція ведення реєстру застрахованих осіб. Не потрібно придумувати для ПФУ невластиві функції і тим більше порівнювати з недержавними пенсійними фондами, це дві різні інституції, кожна з яких повинна виконувати свою роль», – коментує глава Ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів Олена Сотскова.
Як можуть змінитися пенсії

Зараз у Верховній Раді знаходяться і інші законопроекти, що стосуються змін пенсійного законодавства. Наприклад, Кабмін подав до Верховної Ради законопроєкт про заміні паперових трудових книжок на електронні. Це дозволить надавати допомогу автоматично. Інші законопроекти посилюють вимоги до недержавних пенсійних фондів, які будуть збирати накопичувальні внески, вносять відповідні зміни до Податкового кодексу та інших законів, адже про накопичувальних пенсії раніше практично ніде не згадувалося. Нова система може запрацювати вже з 2021 року.

Головна мета цих змін – спробувати ліквідувати дірку в Пенсійному фонді, яка весь час збільшується і не допустити подальшого зниження рівня забезпеченості пенсіонерів. А по можливості – збільшити його.

«Якщо нічого не змінювати, то до 2030 року коефіцієнт заміщення буде не більше 18%, тобто при зарплаті в 10 тис. гривень при виході на пенсію людина зможе отримати тільки 1800 гривень. А якщо будуть працювати всі три ступені пенсійної системи, то коефіцієнт заміщення може вирости до 58%», – вважає Олена Сотскова.
Мінімальний рівень пенсійного забезпечення, який вимагають від України міжнародні документи, – 40% середньої зарплати.

«Виходячи з розрахунків, старт накопичувальної системи з внесками на рівні 4% забезпечить коефіцієнт заміщення на рівні 0,4 (40%) при наявності передбаченого законодавством України страхового стажу. За умови поступового збільшення внесків до 7% коефіцієнт заміщення наблизиться до 0,5 (50%). Забезпечити більш високий коефіцієнт заміщення можна шляхом укладання договору добровільного накопичення. Адже чим більше джерел доходу на пенсії – тим краще. В ідеалі пенсія повинна складатися з трьох частин: пенсія із солідарної системи (1-й рівень), пенсія з обов’язкової накопичувальної системи (2-й рівень), пенсія з системи добровільного недержавного пенсійного забезпечення (3-й рівень). Перші дві складові разом повинні забезпечувати коефіцієнт заміщення на рівні не нижче 0,4. Саме цей мінімальний рівень був зафіксований Міжнародною організацією праці в 1952 році в Конвенції №102 «Про мінімальні норми соціального забезпечення». Україна згадану Конвенцію ратифікувала ще на початку 2016 року», – розповідає Ярослав Савченко.

Хотите обсудить эту новость? Присоединяйтесь к телеграм-чату Lipkan Life Insurance.

Подписывайтесь на наши аккаунты в Telegram и Facebook, чтобы первыми получать важные новости и аналитику.