Державна інфраструктурна політика (онтологічний підхід)[Deržavnainfrastrukturnapolityka (ontologičnyjpidhid)] складний процес упорядкування державними і недержавними інституціями як єдиним організмом інфраструктурних відносин та ефективного функціонування суспільства в цілому; спрямований на досягнення визначеності та справедливості суспільних інфраструктурних відносин, унеможливленні інфраструктурної асиметрії та інфраструктурного дисбалансу в рамках розвитку інфраструктурного ландшафту. Ліпкан В.А. Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник. Київ: В. А. Ліпкан, 2023. 252 с.

Державна інфраструктурна політика (мета)[Deržavnainfrastrukturnapolityka (meta)] забезпечення такого рівня інфраструктурної безпеки, який гарантував би: 1) поступальний розвиток інфраструктури України, її конкурентоспроможність як всередині держави, так і в глобальному інфраструктурному просторі; 2) сталий розвиток інфраструктурного потенціалу держави; 3) безперебійне, стійке та ефективне функціонування об’єктів стратегічної інфраструктури в усіх, визначених законодавством, режимах з метою реалізації стратегічних національних інтересів; 4) спроможність суб’єктів ДІФСП своєчасно:…

Державна інфраструктурна політика (аксіологічний підхід)[Deržavnainfrastrukturnapolityka (aksiologičnyjpidhid)] діяльність уповноважених органів державної влади й управління, інститутів громадянського суспільства, яка визначає цілі, задачі, функції, принципи та стратегічні пріоритети, що ґрунтуються на стратегічних цінностях української нації, інфраструктурної політики, методи і засоби їх забезпечення. Ліпкан В.А. Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник. Київ: В. А. Ліпкан, 2023. 252 с.