Доминус_3

У своєму попередньому дописі я розглядав токеністичну теорію, одним із компонентів якої виступають домінанти.

https://www.lipkan.com/lipkan-starlife-finansove-nakopichennya-z-pozitsij-tokenistichnoyi-teoriyi/?fbclid=IwAR2OLIBTX4UOl8poufmRxkPbf-1a05UYkHDz9sxsyf25RGGP_-84X8041ns

Дещо глибше вирішив зупинитись на даному питанні.

 

Домінанти в Теорії ЛАЙФОВОГО НАКОПИЧУВАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ — тимчасово пануюча соціальна система, яка обумовлює рефлекторні форми світогляду та безпосередню діяльність в даний момент і тим самим надає поведінці певну спрямованість. В Україні дана спрямованість полягає у стійкому небажанні переформатування власного світогляду із фінансового забезпечення в періоді зрілості державою на фінансове самозабезпечення, формування свідомого ставлення до власної відповдіальності за власне життя.

Адже фінансовий стан здебільшого не рок, а свідомий вибір конкретної людини.

Вчення про домінанту було розроблено А. А. Ухтомським. Особливість функціонування домінантів полягає у тому, що будучи панівним осередком формування загальних форм світогляду, домінанти підсумовують, накопичують, тиражують та мультиплікують власні поведінські моделі, водночас пригнічуючи активність елементів — токенів.

Саме цим пояснюється системний характер і цілеспрямованість поведінки людини щодо існування в бінарному світі: заробив – витратив.

Адже, поведінка людини, будучи рефлекторною за типом, є активною, а не реактивною.

Саме тому, коли я чую фразу «робота із запереченнями», то розумію, що це калькування з інших типів продажу є недоречним стосовно Теорії ЛНС.

Активність позиції людини в Україні полягає в активній нехіті самому (власноруч):

  • брати відповідальність на себе,
  • сформувати фінансові спроможності для додаткової пенсії,
  • формувати власні резерви (фінансовий захист) на випадок форс-мажорних обставин,
  • формувати фінансовий резерв для навчання дітей за кордоном,
  • формувати можливості щодо покращення рівня піклування про стан здоров’я власного та близьких  тощо.

Активність позиції людини можна бачити на будь-яке свято, коли люди шалено та несамовито, безжально до безтями знищують свою фінансову енергію (гроші), скуповуючи здебільшого непотрібний товар / роботи / послуги / у непотрібній кількості.

Відтак,

робота із запереченнями стосовно Теорії ЛНС – здебільшого змагання у комунікативній вправності фінансового консультанта з клієнтом.

 

Для того, щоб не було заперечень, потрібно змінювати світогляд.

Тоді і заперечень фактично не буде, а питання будуть сфокусовані на сумах та умовах виплат, розмірах страховий премій за різними групами ризиків тощо, тобто носити предметний характер, який відображатиме свідоме прагнення людини використати даний фінансовий інструмент для вирішення особистих персоніфікованих завдань.

В Україні домінанти можуть задуматися про поліс лише внаслідок реактивної концепції: коли побачать, що «сусіду виплатили страховку», коли самі опиняться у форс-мажорній ситуації без грошей поза реальних самостійних фінансових можливостей їх вирішення.

Інтерпретуючи Ухтомського, відзначу, що вирішальне значення надається принципу «історії системи», «традиції накопичувального страхування, формування страхового резерву та джерел пасивного доходу тощо». Також у даному аспекті слід говорити і про ритм функціонування соціальної системи, який є результатом і наслідком ритму зовнішніх впливів.

Відтак

в українських реаліях ритм соціальної системи задано в параметрах витрачання коштів та формування сталих передумов системної бідності домінантів.

Нездатність зберегти свій звичайний рівень життя, задовольняти базові життєві потреби, відсутність коштів на продовження життя шляхом вкладання їх в зміцнення здоров’я, а також відсутність пасивних доходів формують сталі передумови до унеможливлення відчуття конкретною людиною стану  щастя.

Отже ритм функціонування домінантів призводить їх до ритмічного та активного, такого, що відповідає сталим традиціям наближення до бідності та зубожіння.

Повторення поведінських моделей старшого покоління, яке опинилось без власних заощаджень і сподівалось на державу, призведе домінантів до вкрай плачевного і болісного, але доволі однозначно прогнозованого результату: якщо незміняться дії, то не зміниться і результат.

Соціальна система домінантів відображає предмети зовнішнього середовища в їх просторово-часовій єдності завдяки неподільності просторово-часових параметрів її діяльності (концепція хронотопу, що склалася у Ухтомського під впливом теорії відносності Ейнштейна).

Звідси, будь-який домінант дуже охоче видумає та озвучить велику кіпу доказів, чому «це може не спрацювати: і гривні не буде, і дефолт, і інфляція, і війна, і не доживу, і немає гарантій, і не буде України, і фінансові піраміди…».

Як я вже писав, що домінанти є чудовими випускниками Академії заперечень власного забезпеченого та захищеного майбутнього.

Утім така ж сама завзятість щодо формування аргументів користі від Полісу на жаль спостерігається у домінантів вкрай рідко.

Інтепретація теорії домінантів уможливлює зрозуміти архаїку мислення в даному випадку домінантів в Україні, а також намітити шляхи щодо зміни фокусу домінантів на самозабезпечення, з метою формування домінантної соціальної системи, що сповідує теорію лайфового накопичувального страхування.

Про автора

Close