Інфраструктурна ідентичність

Інфраструктурна ідентичність[Infrastrukturna identyčnist, termin V. A. Lipkana]

ментальна модель, переконання, соціо-культурний конструкт, що формується стратегічними архітекторами, національною елітою, які дієво втілюються через реалізацію стратегії державної інфраструктурної політики, що дозволяють її носіям зараховувати, відчувати належність, суб’єктивно ототожнювати реалізацію власних стратегічних національних інтересів із ефективною системою національної інфраструктури, інфраструктурним ландшафтом, власного добробуту із наданням життєво важливих послуг державою, відчувати свою духовну причетність до сакрального ландшафту, вважати себе творцем інфраструктурних стратегій, архітектором стратегічного майбуття держави тощо. Практична реалізація І.і. відбувається безпосередньо через повсякденну трансляцію переконань та цінностей конкретної людини, соціальних груп у соціальній практиці під час реалізації інфраструктурних стратегій. Приймаючи переконання, цінності, припущення та суб’єктивні очікування в рамках розвитку, особиста ідентичність гармонізується з інфраструктурним ландшафтом, наповнює життєдайною енергією сакральний ландшафт, зміцнює засади пасіонарності титульної, історичної, автохтонної Української нації (термін В. А. Ліпкана).

Ліпкан В.А. Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник. Київ: В. А. Ліпкан, 2023. 252 с.