10

«Чому бути, того не минути».

Перша хвиля РРО-змін стартує 1 серпня. Чого в ній тільки немає. Це і ПРРО, і коди УКТ ЗЕД для підакцизних товарів у чеку, і оновлені РРО-штрафи, і зміни в РРО-імунітеті для ФОП на ЄП групи 1 тощо. Нас же цікавитиме лише обліково-документальна новинка в Законі про РРО для ФОП.

Як було до 01.08.2020 р.

Зрозуміло, що відсутність у продавця документів на товар — проблема не лише податкова. Це і проблема тих же якості/безпеки. Але сфокусуємося зараз саме на першій складовій.

Податківці, використовуючи творчий підхід, у різний час по-різному намагалися підступитися до підприємців, у яких були відсутні документи на товар.

Наприклад, стверджували, що вартість бездокументних товарів — це дохід ФОП-єдиноподатника, оскільки вони отримані безоплатно. Але зараз, завдяки п. 292.3 ПКУ, такі вимоги більше не звучать, бо якщо немає письмового (!) договору дарування або іншого договору отримання товарів без компенсації, то немає і безоплатно отриманих товарів.

Заходили також через ст. 20 Закону про РРО, яка передбачає штраф за торгівлю необлікованими товарами. Але і цей варіант не без допомоги судів у частині єдиноподатників (!) також із часом утратив популярність.

Базовий «захід» зводиться до того, що фіскали, «вгледівши» відсутність документів на товар, намагаються:

1) накласти штраф за незбереження первинних документів у розмірі 1020 грн (при повторному протягом року порушенні — 2040 грн) (п. 44.3 і ст. 121 ПКУ);

2) «схилити» ФОП до визнання того факту, що товар він купив у громадянина. Відповідно накласти штраф за неподання форми № 1ДФ — 1020 грн (при повторному порушенні протягом року — 2040 грн) (п. 119.1 ПКУ).

Обидва ці варіанти небездоганні!

Також фіскали «працюють» штрафом за ст. 20 Закону про РРО відносно ФОП-загальносистемників, що торгують за готівку, у яких виявляють товар без документів або «облікові нестачі» товару. Але в судах успіху досягають загалом лише коли товари в наявності є, а документів на них жодних немає.

А що нас чекає з початку серпня?

Як буде 01.08.2020 р.

З 01.08.2020 р. (з урахуванням змін, передбачених Законом від 20.09.2019 р. № 128- IX,) «товарно-обліковий» обов’язок із п. 12 ст. 3 Закону про РРО звучатиме таким чином:

«Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння)».

Недотримання цих вимог, у свою чергу, призводитиме до відповідальності за ст. 20 Закону про РРО (знову-таки в оновленій редакції):

«До суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння)».

Що можна зазначити із цього приводу? ТОП-10.

1. Для тих, хто взагалі не має відношення до Закону про РРО (використовує виключно безготівкові розрахунки, розрахункові операції із застосуванням готівки та карток, у тому числі в мережі Інтернет НЕ здійснюють), нічого не змінюється (див. розділ «Як до 01.08.2020 р.»). А ось для тих, хто до сфери дії Закону про РРО потрапляє, але РРО не застосовує через дію того ж єдиноподаткового РРО-імунітету (наприклад, ФОП на ЄП групи 1, який торгує технічно складними побутовими товарами), змінюється (у частині озвучених вище вимог п. 12 ст. 3, ст. 20 Закону про РРО).

2. З полегшенням можуть зітхнути ФОП-єдиноподатники без ПДВ. Але вже не всі, а тільки ті з них, хто НЕ торгує ТСПТ (за переліком КМУ від 16.03.2017 р. № 231), лікарськими засобами, виробами медпризначення, «ювеліркою». Для них (хто не торгує ТСПТ і Ко) все залишиться по-старому (див. розділ «Як до 01.08.2020 р.»).

3. Законодавець так і залишив «невиразне» формулювання про ведення обліку товарних запасів «в порядку, встановленому законодавством». Жоден нормативно-правовий акт цього порядку, як і раніше, не містить!

Але, як показала судова практика щодо загальносистемників, суди не дуже цим переймаються. Якщо немає документів про походження товарів, то бездокументні товари є необлікованими та їх реалізація призводить до штрафу за ст. 20 Закону про РРО (reyestr.court.gov.ua/Review/78616754, reyestr.court.gov.ua/Review/76821446).

Нерадісний для ФОП факт. Суди частенько ставлять знак «рівно» між обліком товарів і наявністю первинних документів на товар: «Таким чином, надані позивачем первинні документи є належними і допустимими доказами ведення позивачем обліку товарних запасів» (www.reyestr.court.gov.ua/Review/65435976); «зазначені особи зобов’язані вести облік товарних запасів шляхом ведення первинної документації» (www.reyestr.court.gov.ua/Review/64981508).

Причому доходять до цього загалом виходячи з такої логіки. Жодного спеціального порядку обліку товарів/запасів ФОП під Закон про РРО немає і не повинно бути. Бухоблік — це для юросіб. Для ФОП є свої облікові правила з того ж ПКУ. Для ФОП на загальній системі обов’язковість наявності підтвердних документів про походження товарів прописана в п. 177.10 ПКУ. Отже, наявність таких документів і є власне їх облік. Хочеш довести, що продаєш облікований товар — покажи документи про його походження.

Виходить, дописка в п. 12 ст. 3 Закону про РРО про те, що ФОП (не важливо, на якій системі) при проведенні перевірки зобов’язані пред’являти документи, що підтверджують облік і походження товарів, які на момент перевірки перебувають у місці продажу (господарському об’єкті), можливо, і є «відгомоном» тяжб із податківцями. Законодавець вирішив посилити позицію податківців (у тому числі щодо єдиноподатників).

Не треба «занурюватися» в питання обліку. Якщо не пред’явлені документи на товар, це вже самостійна підстава для штрафу за ст. 20 Закону про РРО!

ПКУ не примушує єдинників мати документи про походження товарів. Проте цей аспект, очевидно, ігноруватиметься (чи обходитиметься через ту ж ст. 51 ЦКУ про застосування до ФОП нормативних актів, що регулюють діяльність юросіб). Тобто посилатися на формулювання штрафу, мовляв він прив’язаний саме до необлікованих у встановленому порядку (а не до бездокументних) товарів, на наш погляд, для ФОП буде безперспективно. На жаль.

4. У «зоні ризику» будуть усі товари, які перебувають на момент перевірки в місці продажу (господарському об’єкті). Не обов’язково на прилавку. Адже штрафуватися в тому числі буде ненадання документів на товар — не обов’язково реалізація бездокументних товарів.

Є судові рішення, де ФОП акцентували увагу на тому, що товари без документів вони не реалізовували (просто зберігали в місці торгівлі). А штраф саме за реалізацію. Після змін це не допоможе.

5. Ситуації, коли прибуткові документи на весь товар є, але «обліку» через очевидні причини немає, в плані штрафування вважаємо безперспективними. Адже в тій частині, що для підприємця не прописаний спеціальний порядок обліку товарних запасів, жодних змін не відбулося. Облікові регістри підприємців (Книги) призначені для обліку доходів і витрат (чи тільки доходів). Це не регістри для обліку товарних запасів. «Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат не передбачено ведення в ній залишку товарних запасів фізичними особами — підприємцями на загальній системі оподаткування» (www.reyestr.court.gov.ua/Review/80269770). Те саме і щодо єдиноподатників.

6. Що це за документи, що підтверджують облік і походження товарів. Традиційно в судовій практиці в цьому випадку згадуються: товарні накладні, видаткові накладні, ТТН. Але цей перелік, зрозуміло, не вичерпний. Сюди цілком можна вписати фіскальний чек РРО, акт закупівлі у фізичної особи, товарний чек, акт приймання-передачі на відповідальне зберігання тощо. Тобто документи, з яких видно походження товарів, які перебувають на торговельній точці / господарському об’єкті ФОП.

Такі документи, якщо йдеться не про встановлену законодавством форму (не про ті ж фіскальні чеки РРО), повинні містити всі реквізити первинних документів з ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік.

Печатка, нагадаємо, до обов’язкових реквізитів не належить. А згідно з ч. 3 ст. 581 ГКУ наявність або відсутність відбитка печатки на документі не створює жодних юридичних наслідків.

А чи підійде документ (та ж накладна) на внутрішнє переміщення (наприклад, із складу ФОП на торговельний об’єкт цього ФОП)? Вважаємо, що його недостатньо. Нюанси див. далі.

7. Судова практика багата на приклади, коли податківці, виявивши під час фактичної перевірки на торговельній точці бездокументні товари, відразу «святкували перемогу». Висунені ФОП аргументи, що документи знаходяться за іншою адресою і можуть бути надані, податківці ігнорували. Як ігнорували і факт направлення ФОП ним цих документів поштою або в інший спосіб.

Але ось суди в таких випадках частенько ставали на бік ФОП. «Водночас покладений на господарюючого суб’єкта обов’язок ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації не включає в себе ведення та зберігання документів обліку, за якими товари придбавались, саме в місці реалізації товарів» (www.reyestr.court.gov.ua/Review/65435976, www.reyestr.court.gov.ua/Review/64981508). «Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані, не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої ст. 20 Закону України про РРО» (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74821050).

Неприємний момент! З 01.08.2020 р. обліково-документальна норма буде виписана інакше. І в тому числі вимагатиме пред’являти документи саме під час проведення перевірки. Тобто варіант «всі документи є, просто їх немає на торговельній точці», очевидно, вже не працюватиме (якщо ФОП не встигне «підвезти» документи до закінчення перевірки).

І ось тут якраз на арену і виходять документи на внутрішнє переміщення. Адже документа про походження товару може не бути на торговельній точці з цілком об’єктивних причин. Торговельних точок може бути декілька, а документ може бути один. Не рвати ж його на декілька частин. Копіювання — теж не вирішення проблеми.

У такому разі на торговельній точці буде накладна на внутрішнє переміщення. А в поясненнях контролерам ФОП пояснить, що документ про походження товарів перебуває в іншому місці і може бути наданий пізніше.

Вважаємо, у такому разі контролери зобов’язані врахувати «донесені» документи в порядку, встановленому абз. 2 п. 44.6, абз. 2 п. 44.7 ПКУ.

8. Податківці часто також проявляють здібності до математики і починають «рахувати і звіряти». Наприклад, беруть кількість із прибуткового документа, дивляться, скільки продано цього товару за даними РРО і скільки цього товару в залишках по факту. Якщо залишків мало, «припускають», що решту вже продали «повз» РРО. Відповідно це невраховані товари/нестача.

Частенько суди в такому разі ставлять податківців на місце. «…законодавець у ст. 20 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР передбачив відповідальність саме за реалізацію необлікованих товарів, а не за їх залишок чи нестачу. Подібний правозастосовний підхід відповідає позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, висловленій у постанові від 05.03.2019 по адміністративній справі № 814/2158/16» (www.reyestr.court.gov.ua/Review/90466638).

Не зміниться в цьому плані нічого і з 01.08.2020 р. У тому числі і в частині підходів податківців.

9. Чи треба зберігати документи на товар після його продажу? Почати тут треба з того, що питання це дуже «дороге», якщо брати суму можливого штрафу. Тому краще обирати завжди обережну позицію. Як нам уявляється, з 01.08.2020 р. вимагається пред’являти при проведенні перевірки (очевидно, фактичної) документи на той товар, який перебуває в місці продажу (господарському об’єкті). Відповідно, після його продажу ця вимога стає неактуальною. Штраф за ст. 20 Закону про РРО відносно вже проданих товарів, вважаємо, не працює.

Але податківці, очевидно, вважатимуть інакше, і відстояти свою правоту буде нелегко. Тому безпечний варіант — зберігати документи.

10. Коли податківці зможуть прийти до ФОП із відповідною перевіркою? Карантин продовжено до кінця серпня. Це означає, що податківці до кінця серпня не можуть прийти до ФОП із перевіркою (п. 522 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Виняток зроблений відносно фактичних перевірок у частині «обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Формально це не наш випадок, але ті, хто торгує тим же алкоголем та тютюновими виробами з перевіряючими теоретично можуть зіткнутися вже зараз.

Хотите обсудить эту новость? Присоединяйтесь к телеграм-чату Lipkan Life Insurance.

Подписывайтесь на наши аккаунты в Telegram и Facebook, чтобы первыми получать важные новости и аналитику.

Про автора

Close