Державна інфраструктурна політика (поняття)

Державна інфраструктурна політика (поняття)[Deržavnainfrastrukturnapolityka (ponjattja)]

1.Це заведена в державі система концептуальних поглядів на характер сучасних інфраструктурних відносин, шляхи та засоби реалізації стратегічних національних інтересів у сфері інфраструктури, а також на загрози та небезпеки в рамках інфраструктурного ландшафту, на цілі й завдання, форми і способи реалізації стратегічних національних інтересів, а також система великомасштабних державно-політичних рішень і вироблених стратегічних сценаріїв і напрямів діяльності у сфері реалізації стратегії ДІФСП, послідовна реалізація яких забезпечує досягнення стратегічної мети основними суб’єктами. 2. Це генеральна лінія, спрямована на розв’язання завдань цілого історичного періоду, на досягнення фундаментальних, довготермінових стратегічних цілей у сфері інфраструктури, в основу якої покладено стратегічні національні інтереси людини і громадянина, суспільства і держави як єдиної коеволюційної, недетермінованої системи, що саморозвивається. 3. Заснований на концепції стратегічної архітектури комплексний напрям державної політики, який передбачає: а) стратегічне управління, засноване на засадах стратегічної культури і мислення, спрямоване на реалізацію стратегічних національних інтересів у контексті творення стратегічних цінностей на підставі стратегічних пріоритетів; б) політико-правове регулювання суспільних відносин у сфері інфраструктури; в) стратегічну правотворчість, зміст якої полягає у формуванні та реалізації політико-правових норм у даній сфері; г) стратегічну діяльність політичних інститутів у даній сфері, головною метою якої є творення інфраструктурного потенціалу через ефективну реалізацію інституційної спроможності, що виявляється у формуванні необхідних і достатніх умов для надання життєво важливих послуг і реалізації життєво важливих функцій, безпека та сталий розвиток людини, суспільства і держави як єдиного динамічного цілого. 4. Органічна складова геостратегії сучасної України, невід’ємна складова зовнішньої і внутрішньої політики держави, комплекс нормативно врегульованих цілеспрямованих дій, що вчиняються відповідними уповноваженими суб’єктами в партнерстві з органами місцевого самоврядування, неурядовими організаціями, у сфері інфраструктурного забезпечення усіх галузей функціонування держави, суспільства, особи, об’єднані цілями та завданнями щодо реалізації національних цінностей, що здійснюють узгоджену діяльність у межах законодавства України з метою створення сприятливих умов для надання ними життєво важливих послуг і реалізації життєво важливих функцій. Д.і.п. визначається, виходячи з пріоритетності реалізації життєво важливих національних інтересів, можливостей забезпечення їх реалізації відповідними суб’єктами, враховуючи ступінь та інтенсивність реальних та потенційних загроз та небезпек і здійснюється шляхом реалізації відповідних концепцій, стратегій, доктрин і програм (саме у наведеному ієрархічному порядку) відповідно до чинного законодавства. 5. Невід’ємна складова зовнішньої і внутрішньої політики держави, комплекс нормативно врегульованих, усвідомлених, таких, що відповідають стратегічним національним інтересам цілеспрямованих дій, що вчиняються відповідними уповноваженими суб’єктами в партнерстві з органами місцевого самоврядування, неурядовими організаціями, у сфері інфраструктурного забезпечення усіх галузей життєдіяльності держави, суспільства, особи.

Ліпкан В.А. Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник. Київ: В. А. Ліпкан, 2023. 252 с.