Архів публікацій категорії Поезія

У даному розділі розміщені результати моєї власної творчої спадщини, увиразнені у поетичній формі. З урахуванням широких горизонтів пізнання, фактичної їх неосяжності, моя поезія не обмежується лише вічними темами кохання, емоцій, сенсу життя тощо.

Оскільки я багатогранна особистість, то і власну наукову спадщину, також поінколи вміщую в рамки поезії. З часом ідея фрагментації надихнула мене до розширення поетичної матриці на інші сфери. Таким чином, мною було впроваджено новаторську ідею і започатковано такі напрями як політична поезія, наукова лірика, фінансова поезія.

Диктатура грошей у сучасному несправедливому антагоністичному світі перетворила матеріальні речі на дороговказ і беззаперечний сенс життя багатьох людей. Цінність як категорія була нівельована до ціни. Саме тому, у своїй поезії я часто звертаюсь до розлогих філософських тем, особливе місце посідають ті поетичні твори, в яких я апелюю до Творця, Мудреця для отримання відповідей на складні світоглядні питання.

Важливо не лише просто кохати, а й говорити про це. Тому окремо в своїй творчості я виділяю різноманітні оди, вітання на свята тощо, які об’єднані до рубрики поезія вітання.

На жаль життя тіла і душі є неспівмірними, через що окремий пласт моєї творчості посідають поезію журби, що увиразнюється в елегіях, і поезія прощання, виражена в реквіємах.

Тож, відповідно до компонентів моєї поетичної творчості було виділено наступні окремі підрубрики:

Результати моєї поетичної творчості також розміщені на сайті Укрліб

 

Мною опубліковано три збірки власних віршів.

Струни серця_1Ліпкан В. Струни серця. Київ : Текст, 2006. 280 с.

 

Липкан В. Автографы души : [сборник стихов]. Киев. ФОП О. С. Ліпкан. 2011. 170 с. Автографи_1

 

 

 

 

 

 

 

Ліпкан В. Потік : поезії. Київ : Видавець Ліпкан В. А., 2025. 152 с.

© Владимир Липкан 14.01.2023   Если кто-то несёт разрушения, смерть и страдания: Повсюду, где бы она не была, Позволим ли мы продолжать все зверства и нападения На наши жизни,  жилые дома?   Массовые убийства и нападения, Взрывы домов и людей расчленение. Везде, куда она придет - Лишь смерть, разруху принесет.

© Владимир Липкан 14.01.2023 В любой войне вопрос о соучастии встает: Коль скоро Беларусь свои аэродромы для войны даёт, Коль скоро из неё летит всё то, что украинцев  убивает — Нет места больше миру: только силу понимают!   Мачулищи, Барановичи Озёрное — Теперь уже территория не тренажёрная: Превратились в цели законные: Это мишени теперь коалиционные.

© Володимир Ліпкан 27.11.2022 за мотивами глибоко імпресіоністичного етюду українського письменника Михайла Коцюбинського „Цвіт Яблуні”. Опис психологічного стану Батька Я з жахом вдивляюсь у ту боротьбу Приспавсь я потрохи, напевно піду… Мені дуже лячно все це відчувати Я бачу доньку, здатну Душу віддати.   Морозить мене, мурашки полохтілі Розлазяться тілом, мов дика юрба, Щелепи трясуться, немов скаженілі, І чую я гомін:…

  © Владимир Липкан 16.01.2023   Жизнь обретает смысл Когда мы сами предаём ей его. Сначала надо начать действовать, За что-то нужно лихо взяться Потом нет времени на размышленья: С поставленной задачей нужно нам справляться.

© Владимир Липкан 19.01.2023  Когда человека не подгоняет время, Когда не дышит в спину страх И не весит долженствованья бремя Спешить, всё делать впопыхах - Тогда и человек поистине счастлив Осознает: по-настоящему он жив.

  © Володимир Ліпкан 16.01.2023   Все буває в серці людському — бурне кохання і тиха журба, світле очікування милих вдома, чорний розпач і лиха лічба, солодкість мрії п'янкої і втома від щастя жаги. Якщо всі рідні з тобою вдома, Напевно, щасливий є ти.   Немає тягаря страшнішого За невагомість пустоти. В душі, на серці потемнішало: То жуть, блукати в самоті.

© Владимир Липкан 10.01.23 Невежество и предрассудки не мешают твердому мнению: как бы не были они жутки, но воспитали целое поколение.   Отсутствие прочных знаний — база нынешнего поколения. Вопрос в среде обитания, где царит невежливое поведение.   Отсутствие познаний, некультурность, невежливость, отсталость и профанство — всё в мире вдруг перевернулось: познанье и культура нынче есть мещанство.   Не знает,…

© Владимир Липкан 17.01.2023     Железный пресс, Стальные руки Любимый Арчик Не сидит от скуки.   Себя ты ежедневно развиваешь И мышцы кора сам качаешь! Учёбу Арчик подтянул Теперь: Ты к знаниям прильнул.   Репетиторов ты посещаешь, Науки скрупулёзно изучаешь. Наш Арчик —  просто молодец! Гордимся с мамой, ты — боец!   Не бойся трудности встречать, На самом деле будут…

© Владимир Липкан 11.01.2023     Порой, имущество нам создаёт комфорт: оно нас делает немного независимее. Но перебор имущества ведёт на эшафот, К потери времени, любви к себе. Имущество становится господином, всемогущим властелином. Вдаделец превращается в раба, Как правда не была б груба! Раб должен время всё отдать! Не может он ни есть ни спать! Он мысли продаёт без удержанья…

Close