Архів публікацій категорії Поезія

У даному розділі розміщені результати моєї власної творчої спадщини, увиразнені у поетичній формі. З урахуванням широких горизонтів пізнання, фактичної їх неосяжності, моя поезія не обмежується лише вічними темами кохання, емоцій, сенсу життя тощо.

Оскільки я багатогранна особистість, то і власну наукову спадщину, також поінколи вміщую в рамки поезії. З часом ідея фрагментації надихнула мене до розширення поетичної матриці на інші сфери. Таким чином, мною було впроваджено новаторську ідею і започатковано такі напрями як політична поезія, наукова лірика, фінансова поезія.

Диктатура грошей у сучасному несправедливому антагоністичному світі перетворила матеріальні речі на дороговказ і беззаперечний сенс життя багатьох людей. Цінність як категорія була нівельована до ціни. Саме тому, у своїй поезії я часто звертаюсь до розлогих філософських тем, особливе місце посідають ті поетичні твори, в яких я апелюю до Творця, Мудреця для отримання відповідей на складні світоглядні питання.

Важливо не лише просто кохати, а й говорити про це. Тому окремо в своїй творчості я виділяю різноманітні оди, вітання на свята тощо, які об’єднані до рубрики поезія вітання.

На жаль життя тіла і душі є неспівмірними, через що окремий пласт моєї творчості посідають поезію журби, що увиразнюється в елегіях, і поезія прощання, виражена в реквіємах.

Тож, відповідно до компонентів моєї поетичної творчості було виділено наступні окремі підрубрики:

Результати моєї поетичної творчості також розміщені на сайті Укрліб

 

Мною опубліковано три збірки власних віршів.

Струни серця_1Ліпкан В. Струни серця. Київ : Текст, 2006. 280 с.

 

Липкан В. Автографы души : [сборник стихов]. Киев. ФОП О. С. Ліпкан. 2011. 170 с. Автографи_1

 

 

 

 

 

 

 

Ліпкан В. Потік : поезії. Київ : Видавець Ліпкан В. А., 2025. 152 с.

  © Владимир Липкан 11 мая 2023 года     На что угодно мы находим деньги, Куда угодно тратить можем их, Но как же редко мы бываем в теме Для многих деньги — пение глухих.   Не буду спорить, снова повторяюсь, Но так хочу, чтоб слышали меня: Любите деньги, ведь умело с ними обращаясь, Вы обретёте новый смысл — себя.…

  © Владимир Липкан 2 мая 2023 года     Весна всегда к нам возвращалась: С цветами, птицами, красой, Травой зеленою, сиренью И пеньем птиц — сама собой.   Весне нет дела до войны и смерти, Нет дела до печалей и чужих надежд. Весна всегда к нам возвращалась И сладкой мыслью этою себя утешь.   Всегда хотим, чего мы не…

  © Владимир Липкан 26.04.2023   У каждого свои дела: Свои пути и размышления, И инструментов купа не мала - У каждого своё на всё есть мненье.   Хотите жить как нравится и как хотите, Тогда другим вы мозг не выносите: Живите, наслаждайтесь и кайфуйте, Другим же не мешайте, не разочаруйте.   Довольствуйтесь своим, Не посягайте на другое И не…

  ©  Владимир Липкан 27 апреля 2023 года     Вернётся всем пусть, кто мне зла желает, Кто вознамеренно, системно мне мешает, Завидует, злословит, лиходеет, Кто зло творит - себя не разумеет.   Добро прийму и приумножу. Для зла и ненависти я ставлю огорожу. С добром по жизни буду я идти Со злостью нам не по пути. Как в зеркале…

© Владимир Липкан 25 апреля 2023 года Человек, пережив незабываемое, Замыкается в уединении с ним. Он погружается в свои переживания: С того момента не себе принадлежим.   О нём скорбит и в нём он глухо замыкается, Душа же в поисках: одна в тени скитается. Словить момент и снова "это" ощутить, Так хочется его ещё раз повторить и пережить.   Ещё…

© Володимир Ліпкан 23 квітня 2023 року   У чому щастя птаха полягає? У русі нескінченному, у тім, що він — Літає! Без меж, думок про себе й інших Без лайків, хейтерів — всіх духом ницих.   Літає птах лиш волею своєю Він вільний в діях, подумках, житті Щасливий він, живе з душею Ніколи птах не буде в самоті!  …

© Владимир Липкан 22 апреля 2023 года   Пробыв в плену незрячей спячки Пал, оклеветанный молвой, И в лихорадке, приступе горячки: Ушел, похоронив себя... Хоть был живой.   В таком абсурде, пафосе изгнанья, В таком бесцветном мире жалостей к судьбе Жизнь превратилась лишь в воспоминанье: Одна тоска и образ счастья в голове.   Под псевдозвуки псевдосчастья, Под лицемерной лживой похотью…

© Володимир Ліпкан 15 квітня 2023   Зрабовані потугой до міщанства, Спустошені ідеєю про блага і багатства, Знесилені гонитвою за іншим результатом, Одвічно у двобої: з віртуальним супостатом.   Така прожерлива, істотна конституція, Душі людської не настала еволюція. Знеструмлена й знедушена істота Лиш прагне благ, ресурсів до блювоти. Вони забули сутність свого існування Начхали на онтогенез, своє буття. Лиш Свята повертають…

  © Владимир Липкан 14 апреля 2023     Каждый из нас — театральная пьеса. Многих из нас просто так не понять: То ли поэт или же поэтесса, Каждый себя только сможет принять.   Смотрят картинки, взахлёб их листая, Слушают мимо, не вникнув в их суть, Как поглядишь ведь бесцельников стая. Рвутся суетно, не жаль их ничуть.   Прут, словно…

© Володимир Ліпкан 20.03.23   Завдання кожного із нас, Щоб обрії у щастя розширяти, На щастя нам потрібен вільний час - Про це не слід нам забувати.   Потрібно ауру із щастя нам плекати, Щоб в ній купатись, ніжитись і квітувати, Кохати, розвиватись — просто бути: Без щастя і кохання тонусу в житті нам не відчути!

Close