Архів публікацій категорії Поезія

У даному розділі розміщені результати моєї власної творчої спадщини, увиразнені у поетичній формі. З урахуванням широких горизонтів пізнання, фактичної їх неосяжності, моя поезія не обмежується лише вічними темами кохання, емоцій, сенсу життя тощо.

Оскільки я багатогранна особистість, то і власну наукову спадщину, також поінколи вміщую в рамки поезії. З часом ідея фрагментації надихнула мене до розширення поетичної матриці на інші сфери. Таким чином, мною було впроваджено новаторську ідею і започатковано такі напрями як політична поезія, наукова лірика, фінансова поезія.

Диктатура грошей у сучасному несправедливому антагоністичному світі перетворила матеріальні речі на дороговказ і беззаперечний сенс життя багатьох людей. Цінність як категорія була нівельована до ціни. Саме тому, у своїй поезії я часто звертаюсь до розлогих філософських тем, особливе місце посідають ті поетичні твори, в яких я апелюю до Творця, Мудреця для отримання відповідей на складні світоглядні питання.

Важливо не лише просто кохати, а й говорити про це. Тому окремо в своїй творчості я виділяю різноманітні оди, вітання на свята тощо, які об’єднані до рубрики поезія вітання.

На жаль життя тіла і душі є неспівмірними, через що окремий пласт моєї творчості посідають поезію журби, що увиразнюється в елегіях, і поезія прощання, виражена в реквіємах.

Тож, відповідно до компонентів моєї поетичної творчості було виділено наступні окремі підрубрики:

Результати моєї поетичної творчості також розміщені на сайті Укрліб

 

Мною опубліковано три збірки власних віршів.

Струни серця_1Ліпкан В. Струни серця. Київ : Текст, 2006. 280 с.

 

Липкан В. Автографы души : [сборник стихов]. Киев. ФОП О. С. Ліпкан. 2011. 170 с. Автографи_1

 

 

 

 

 

 

 

Ліпкан В. Потік : поезії. Київ : Видавець Ліпкан В. А., 2025. 152 с.

© Володимир Ліпкан | 08.12.2024     Питання віковічне маєм розв'язати: Як правильно Державу нашу називати? Успадкувавши малоросійські уподобання, Киваючи на історичні аналогії незазіхання, Чи то республіка, чи просто: Україна, Відлуння недоладності, незграбність форм правління. І досвід Скоропадського, Бандери і Стецька, Невже в сучасників так думка занизька? Чи може думку маємо свою творити, Бо НАМ в Державі Українській жити!  …

© Володимир Ліпкан | 07.12.2024     До кого ми слова свої звертаємо, Тому і думку власну нагадаємо. Але йому це зовсім не потрібно, Він сам вселяє зміст, що йому видно.   Слова людина змістом наповняє, Виходячи із сутності, яку насправді має. Людина судить всіх на власний розсуд, лад, Тож зміст у кожного — грайливий водоспад.   Виходячи із досвіду…

© Владимир Липкан | 01.12.2024     В чём мудрость педагога состоит: Заштамповать умение действовать по схеме, Ребёнка мыслить нестандартно отучить, Ведь главное: всё делать по системе?   Найти привычные, знакомые приёмы, Употребимость конструктивно отыскать, Чтобы задачи, упражнения, законы Согласно букве, строго применять.   Но поиск самости в другом таится: Субъектность вскрыть нам надобно стремиться, В остроконфликтной ситуации ребёнок раскрывается,…

© Владимир Липкан | 28.11.2024   Ни в гневе, ни в обиде, Ни в ярости, ни в злости, Ни в раздражительности гнусной, Перемывая мозг и пропесочив кости, Тебя обидеть просто не могу, Тобою дорожу и глубоко люблю.   Тебя и сердце твоё буду я беречь, Закрыв собой от мира злопыхателей стеречь. Тобою нежно буду дорожить, От будничной рутины попытаюсь защитить,…

© Володимир Ліпкан | 28.11.2024           Шпана, псевдоексперти, інтригани Базікають нестямно, наче ті барани. Слова до купи вщерть складають, А зміст відсутній, розуму не мають.   Голосять, скиглять, пустощі плетуть, Постійно критикують, бозна що несуть. Їм головне — постійно буть в увазі Тоді в них відчуття: вони — в повазі.   Безладно й гучно гомін той…

© Владимир Липкан | 25.11.2024   Шум, Шорох, Шелест и Шуршанье Лишь звуки отделяют навязчиво вниманье. Отдельные капризы, нотки, элементы — Природа уникальна в каждые моменты!   Шуршание дождя и капель нежных Шум Что только не приходит в сей момент на ум. Листвы осенней Шелест уши нам ласкает И Шорох тишину тайком, но нарушает.   Вот капля, мерно устремившись вниз,…

© Владимир Липкан | 10,11,23.11.2024     1. Чистота рук | 10.11.2024 Рук Чистотой порой пренебрегаем, Себя мы уговариваем, убеждаем Что честность и богатства — верные враги. Что ж делать: воровать и в жизнь обман внести?   Рук Чистота как двигатель толкает, Они работают, всецело помогают, С их помощью себя мы раскрываем И Чистотою Рук свой путь мы предваряем.  …

© Володимир Ліпкан | 22.11.2024   Поставимо собі одне питання: З ким хочемо дружити, чути їх вітання, Хто нас щасливими зробити може Хто розуміє нас і осягає, допоможе?   З ким почуваємося нетривожно, вільно, З ким дихаємо широко, повільно, З ким посміхаємося, радість відчуваємо, З ким щиро і відкрито ми кохаємо?   В якому просторі себе сприймаємо, З ким спілкуватися,…

© Владимир Липкан | 18.11.2024     Пустыня в городе Из функций и заданий, Неугомонных улиц, Бетонных зданий. Везде снуют туда-сюда, По кругу ходит голову.   Бегут, идут, летят, спешат, О чём-то громко говорят. Стремятся всё быстрей успеть, Как томно это лицезреть.   Планируют, друг друга проверяют. Как эта суета людей не утомляет? Субъект не личность, хочет лишь иметь. Не…

© Владимир Липкан | 18.11.2024     Гений — редкость или чудо, Божий дар или талант? Можно ль воспитать, придумать? Выявить как ценный бриллиант?   Гений — просто человек, Дар ведь каждому Бог дал Кто-то мучался весь век, Кто-то жизни не видал.   Бытийность суть ситуативна, Она порою субъективна, Но чтобы гения найти, Лишь нужен выбор верного пути.   Попасть…

Close