Антиукраїнство

Антиукраїнство [Antyukraїnstvo]

геополітичне деструктивне вчення, що заперечує можливість та факт існування Української Держави, мови, культури, цінностей, ідентичності, історії, спадщини тощо. Формується в рамках російських геополітичних шкіл і реалізується в практиці міжнародних відносин. Базою А. виступає вчення російських авторів про начебто особливу роль Росії в світовій історії та відповідну потребу в перманентній територіальній експансії, постійному розширенні геополітичного простору в рамках об’єднання під російською владою території і населення Української Держави на підставі надуманих та скомпільованих фактів до концепції, що отримала назву „рускій мір”. Росія чітко протиставляється як колективному заходу, так і безпосередньо США, артикулюється начебто як інша цивілізація чи середовище, в якому нова цивілізація повинна виникнути, складовим якого має виступати позбавлене та видержавлене, зрабоване, зменталене, зненаціоналізоване і позбавлене ідентичності українство.

А. реалізується у відповідних антиукраїнських доктринах:

1) руський світ, рашизм, фашизм, неонацизм, неоімперіалізм, суверенна демократія;

2) євразійство та неоєвразійство;

3) неонорманізм;

4) пантуранізм;

5) панславізм;

6) теорія геополітики;

7) суспільство соціального кредиту.

Суттєвим механізмом впровадження антиукраїнських доктрин виступають: гібридна війна та індоктринація.

Ліпкан В.А. Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник. Київ: В. А. Ліпкан, 2023. 252 с.