3

Уявимо, що у вас назбиралась порівняно невелика сума – 100 тис. грн. Ці гроші є, так би мовити, подушкою безпеки в непередбачених ситуаціях або випадках короткострокового накопичення для певних цілей: навчання, придбання автомобіля або нерухомості тощо.

Вирішимо, в який спосіб їх як мінімум уберегти від інфляції, а може, ще й отримати дохід у наступному році.

Разом з фінансовими експертами ми розглянули способи збереження.

Інфляція – це процес знецінення грошей, який супроводжується підвищенням вартості товарів. Важливо правильно вибрати активи для вкладень, беручи до уваги зростання або падіння рівня купівельної спроможності грошей. Але водночас слід пам’ятати, що універсальних способів уникнути негативного впливу даного економічного чинника не існує.

Що ми не розглядали, та чому

Ряд інструментів у цьому огляді ми не розглядаємо: вкладення в нерухомість – бо вона набагато дорожча від нашої умовної суми. Накопичувальні страхові програми – вони, як правило, відкриваються на 10, 15, 25 і навіть більше років. В суверенні євробонди – мають великий поріг входу від 10-20 тис. дол., частіше 100-200 тис. дол.

Виключили з огляду й такі вузькі ніші, як вкладення в монети та банкноти тощо, оскільки вони, як правило, неліквідні й важко спрогнозувати їхню вартість.

Також специфічна ніша – дорогоцінні метали (золото та срібло): це досить довгостроковий фінансовий актив, який росте в ціні у проміжках часу понад три роки. Таке зберігання ваших коштів має сенс лише в довгостроковій перспективі.

Аналогічно виключили зі списку купівлю криптовалюти, хоча за останнє десятиліття це була найвигідніша інвестиція. Передбачити, яка саме криптовалюта швидко виросте в ціні, практично неможливо. Тому придбання «крипти» експерти порівнюють з азартними іграми.

Депозити

Це найбільш простий та зрозумілий інструмент для інвестора – все ще найпопулярніший, але вже абсолютно невигідний.

Традиційні депозити набагато менше, ніж раніше, можуть зацікавити вкладників не лише через втрату авторитету банків після «банкопаду», а й через рекордно низькі ставки.

За минулий рік середня ставка за річними гривневими депозитами в банках України знизилася з 12,35 до 6,62%.

У 2021-му падіння дещо сповільнилося, і ставки досягли свого дна на початку літа: середня ставка становила 5,84%.

В останні місяці, внаслідок суттєвого прискорення інфляції і підвищення облікової ставки НБУ, прибутковість депозитів почала повільно зростати, проте на сьогодні середній річний відсоток по депозиту на рік становить 6,24%.

Найменш цікаві валютні депозити, враховуючи стабільний курс і ставки 1,5-2%, а подекуди й 0,5%.

Припустимо, ви інвестуєте в банківський гривневий депозит під 8% річних. З урахуванням податків реальна ставка буде близько 7%, що вже значно менше за рівень річної інфляції.

Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків прогнозує:

«Темпи інфляції у 2022 році повинні зменшитися, порівняно з поточними, однак залишатимуться досить високими. З огляду на високу ліквідність у гривні, банки не поспішатимуть суттєво підвищувати ставки за депозитами. А враховуючи податки (ПДФО і військовий збір), реальна відсоткова ставка може виявитися від’ємною. Якщо взяти поточне значення індексу депозитів фізичних осіб (8,75%) на рік, то інфляція наступні 12 місяців повинна бути меншою за 7%, щоб реальна ставка була позитивною».

Поточні рахунки

Єдиний плюс: від традиційного банківського вкладу поточний рахунок відрізняється своєю ліквідністю, тобто ви в будь-який момент маєте можливість зняти потрібну суму, перевести свої кошти і за необхідності оплачувати покупки.

Проте гроші на поточному рахунку мають мінімальний рівень прибутковості (у разі наявності нарахувань відсотків на залишок по рахунку). Прибутковість навряд чи перевищуватиме 6-8% річних.

Облігації внутрішньої державної позики України (ОВДП)

Автор книжок з фінансової грамотності, партнер компанії фінансового консалтингу iPlan Любомир Остапів однозначно радить:

«Якщо в людини накопичення всього 100 тис. грн., краще купити державні облігації, вони приносять на рік в районі 10% і дозволять вберегти кошти від інфляції. Це надійний і простий інструмент, зараз ці облігації можна купити хоч зі смартфона. Інструменти з більшою дохідністю будуть нести більші ризики для себе і потребують інвестиційних знань і фінпланування».

ОВДП випускаються Міністерством фінансів України та є найнадійнішими цінними паперами в країні.

«Інвестиції в ОВДП пропонують вищу дохідність завдяки відсутності оподаткування, – зауважує Михайло Демків. – 50-100 тис. грн – той рівень заощаджень, який можна сміло вкладати в цінні папери. Дохідність річних паперів із погашенням у листопаді 2022 – лютому 2023 років коливається в діапазоні 10,8% – 11,3%. З цієї дохідності не потрібно буде віддавати частину у вигляді податків».

Корпоративні облігації

Корпоративні облігації можуть принести ще більше доходу, ніж ОВДП.

«Корпоративні облігації пропонують вищу дохідність – до 18%. Однак з цієї суми потрібно платити 18% ПДФО і 1,5% військового збору, – продовжує Михайло Демків. – Навіть з податками дохід може бути помітно вищим за ОВДП, але потрібно розуміти, що тут присутній ризик (емітент, тобто той, хто ці облігації випускає, може не повернути вчасно кошти), а мінімальний поріг входу 100-300 тис. грн, адже ринок поки не такий великий, емітентів небагато».

Проте на відміну від депозитів, повернення яких до 200 тис. грн. гарантує ФГВФО, та ОВДП, гарантом яких виступає держава, за корпоративними облігаціями жодних гарантій немає. Вірніше, гарант – це саме підприємство, яке їх випустило.

Крім того, існує ризик реструктуризації зобов’язань за такими облігаціями. Тобто, відтермінування виплати купонів та дати погашення у спосіб, про який компанія домовиться з основними тримачами такого боргу.

Акції іноземних компаній

«З кожним роком набуває популярності варіант із інвестиціями в акції іноземних емітентів, – продовжує Михайло Демків. – 100 тис. грн у доларовому еквіваленті не така велика сума, але окремі брокери готові працювати і з такими клієнтами. Дохідність у такому разі не гарантована – вартість акцій може як стрімко зрости, так і суттєво впасти. Але навіть у пандемічному 2020 році індекс акцій S&P500 виріс на 16% у доларі.

Враховуючи ревальвацію гривні, що триває, така інвестиція може бути особливо цікава тим, хто має заощадження в національній валюті.

Мінусом такої інвестиції є досить високі комісії та затрати по часу на виведення коштів за кордон й подальшу сплату податків з отриманих доходів. Альтернативою можуть стати українські фонди, які дозволяють клієнтам інвестувати в найпопулярніші інструменти й надають податковий супровід».

Водночас засновник і власник Р2Р компанії Advance Finance Alliance (AFA) Юрій Прус застерігає:

«Інструменти фондового ринку дуже чутливі до зовнішніх факторів. Не один раз світові фондові ринки зазнавали краху і з часом знов нарощували мильну бульбашку. На мою думку, ми перебуваємо на етапі перед-кризи. Інвестування в цінні папери вимагає спеціальних навичок, знань і постійного контролю за ситуацією. Приватний інвестор може користуватись цим інструментом тальки через брокера, який є посередником. Брокер не приймає на себе ризики та ніяк не здатний впливати на загальноекономічні фактори, що безпосередньо впливають на вартість активів у володінні інвестора».

Кредитування, корпоративні та пайові інвестиційні фонди

Кредитувати – це не лише дати сусідові в борг. Гроші інвесторів для кредитування бізнесу залучають кредитні спілки та P2P-платформи. Подекуди вони дають змогу заробити до 20% річних як у гривнях, так і в доларах.

«Кредитування під заставу прийнятний інструмент, за умов що інвестиційна компанія-посередник приймає на себе всі ризики, – зазначає Юрій Прус. – Сьогодні все жорсткішим стає контроль за доходами та витратами громадян з боку держави. За цих умов дуже привабливим варіантом виступають інвестиційні фонди, які розміщують кошти інвесторів у власні девелоперські проєкти. Інвестор має можливість бачити процес реалізації девелоперського проєкту та має гарантії у вигляді забезпечення своїх вкладень реальними матеріальними активами – земля, нерухомість, оснащення тощо».

Іноземна валюта в готівці

Тримати долари чи євро під матрацом – це найпростіший і зрозумілий інвестиційний інструмент. Утім, через зміцнення гривні, він не покриє інфляцію.

Відповідно до затвердженої урядом бюджетної декларації на 2022-2024 роки до кінця 2024 року курс валюти зросте до 29,4 грн за долар. Тому купивши долар зараз, є шанс примножити свої гривневі заощадження на той час майже на 10%. Але якщо купувати валюту, щоб через рік продати – можливі втрати на різниці обмінного курсу.

До того ж, в інших країнах теж є інфляція. Наприклад, у США вона сягає в середньому 2% на рік. Тому врятувати кошти від інфляції в цьому разі не вдасться. Купівля долара або євро дає бажаний результат лише в довгостроковій перспективі.

Практичні поради

Співзасновник венчурного інвестиційного фонду, практикуючий інвестор в зарубіжні ринки капіталу й альтернативні класи активів Артем Ваганов дає настанови:

«Інвестору, для якого означена сума 100 тис. грн буде резервним фондом, треба дбати про ліквідність та захист від інфляції.

Можна оцінити свій місячний або річний бюджет і подивитись, яку частину там займають валютні витрати, такі як: подорожі, техніка, пальне. А яку частину гривневі: комуналка, їжа, розваги.

Тоді гарним варіантом буде розбити суму в такій самій пропорції і розмістити в ліквідні інструменти. По валютній частині це може бути доларовий депозит до запиту. А по гривневій частині – можна ті ж ОВДП.

Такий розподіл допоможе і не піддавати кошти курсовим коливанням (оскільки їх алокація відповідає структурі витрат), і отримувати дохідність, яка покриватиме інфляцію.

Водночас, щоб зберігати ліквідність, в ОВДП варто інвестувати по методу «драбини»: розділити вклад на 3-4 частини і купити ОВДП на 3/6/9/12 місяців. Так щокварталу частина коштів погашатиметься, і за потреби ними можна користуватися, а за відсутності потреби – реінвестувати».

Фінансова радниця iPlan.ua Оксана Балабан каже:

«Основне правило: накопичуйте у тій валюті, в якій буде реалізовуватись фінансова ціль. Якщо це резервний фонд, зберігайте його у 2-3 валютах (гривня, долар, євро) та обирайте лише ліквідні консервативні інструменти, такі як банківський депозит із можливістю часткового зняття та поповнення.

Для короткотермінових цілей терміном до 3-х років підійдуть державні облігації – ОВДП. Це надійний інструмент із гарантованою фіксованою дохідністю.

Якщо горизонт фінансової цілі від 3-х до 10-ти років, окрім ОВДП можна розглянути більш ризикові інструменти, такі як корпоративні облігації (із дохідністю 16-24% у гривнях) або державні єврооблігації у доларах чи євро (із дохідністю 4-6% у валюті). Інвестувати в них можна також через інвесткомпанії.

Однак, пам’ятайте про диверсифікацію – на один ризиковий інструмент не раджу виділяти більше 10% від свого капіталу. У світовий фондовий ринок акцій та облігацій можна інвестувати лише у разі, якщо горизонт досягнення вашої фінансової цілі не менший, ніж 10 років. Обирайте ETF-фонди, які включають акції чи облігації одразу великої кількості компаній з різних країн та секторів. Так знижується ризик і зростає дохідність завдяки диверсифікації».

Хотите обсудить эту новость? Присоединяйтесь к телеграм-чату Lipkan Life Insurance.

Подписывайтесь на наши аккаунты в Telegram и Facebook, чтобы первыми получать важные новости и аналитику.

Про автора

Close