© Владимир Липкан 27 апреля 2023 года Вернётся всем пусть, кто мне зла желает, Кто вознамеренно, системно мне мешает, Завидует, злословит, лиходеет, Кто зло творит - себя не разумеет. Добро прийму и приумножу. Для зла и ненависти я ставлю огорожу. С добром по жизни буду я идти Со злостью нам не по пути. Как в зеркале…
© Володимир Ліпкан 15 квітня 2023 Зрабовані потугой до міщанства, Спустошені ідеєю про блага і багатства, Знесилені гонитвою за іншим результатом, Одвічно у двобої: з віртуальним супостатом. Така прожерлива, істотна конституція, Душі людської не настала еволюція. Знеструмлена й знедушена істота Лиш прагне благ, ресурсів до блювоти. Вони забули сутність свого існування Начхали на онтогенез, своє буття. Лиш Свята повертають…
© Владимир Липкан 21.03.2023 Глупость, как жаль, но не выглядит глупо Тупость, увы, но не смотрится тупо. Наглость безмерно людей восхищает Культуру надменно собой подменяет. Мы смотрим вокруг, Но не видим порока. Насколько же жизнь, Вертихвостка, жестока. Стремимся, пыхтим, Руководим в запаре: Внимать не хотим, Будто в пьяном угаре. Какой-то бездумный, Раскатистый шабаш: Один…
© Владимир Липкан 03.01.23 Цифровое рабство надвигается неотвратимо: Оно проникнет в сфере людские незримо. Человек и не заметит как манкуртом станет: Без сердца, без души — себя обманет. Цифровые деньги — способ завладеть имуществом, Сосредоточить в руках форумов могущество. Углеродный след — необратимый, Но есть отчасти он придуманный и мнимый. Цифровые паспорта, и qr коды — Такие предначертаны…
04.11.2022 Володимир Ліпкан Опрацьовуючи матеріали з функціонування Венеціанської Республіки, єлизаветинської Англії (друга половина XVI - початок XVII століття), політичних рішень Кромвеля, виникли певні думки, політичні за змістом, поетичні за формою. Тому продовжую розвивати політичну поезію. Змащені духом меркантилізму Під приводом ідей добра і гуманізму. Вони творили новий світ, Порушив Божий заповіт. *** Не бỳло там ідей добра і честі…
Володимир Ліпкан 24 квітня 2022 р. Україна Хай чистим буде світ Любові, І неба синього блакить. Хай перемоги стяг, звитяги Довічно нам всім майорить! В душі живе незламна Воля До Розвитку, Добра й Краси. Така у нас співоча доля І чемно слід її нести. Молімося за рідне коло наше, За Щастя, Гідність, Розвиток й Добро. Нехай минають всі нещастя: Упевнено…
05.02.03., 26.02.03., 27.02.03 © Владимир Липкан Добро: Странный крик ошеломил Как стрела меня пронзил, Принудил остановиться, И от дум освободиться. Я не понял его суть, Но ведь крик сам, просто жуть: Кровь в сосудах леденеет, И лицо все в миг бледнеет. Лоб испариной покрыт, Тело мокрое блестит, Глаза дрожат, дыхание прерывисто И тиканье в висках всё чётче и…