Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва під час свого виступу з нагоди 125-ї річниці Лондонської школи економіки у Вашингтоні (округ Колумбія) порушила питання проблеми майбутнього глобальної економіки в умовах посткризового відновлення.

Деякі тези директора-розпорядника МВФ чітко вказують на те, що світ більше ніколи не буде колишнім. Проте, яким? Про це, аналізуючи виступ Крісталіни Георгієвої, нижче в наших матеріалах.

Світ перевернувся

Наш світ справді перевернувся в результаті пандемії, наголошує  Крісталіна Георгієва.  Понад мільйон життів втрачено, а економічні наслідки наздогнали мільярди людей. У країнах з низьким рівнем доходів ці потрясіння настільки глибокі, що людство постало наразі перед загрозою «втраченого покоління».

У боротьбі з цією кризою необхідно черпати натхнення з досвіду попереднього покоління. У 1942 році колишній директор ЛШЕ Вільям Беверидж випустив свою знамениту доповідь, яка призвела до створення Національної служби охорони здоров’я Сполученого Королівства.

А в 1944 році Джон Мейнард Кейнс і Гаррі Декстер Уайт очолили роботу щодо створення Бреттон-Вудської системи, включаючи МВФ та Світовий банк, нагадала Крісталіна Георгієва.

Ці люди створювали кращий світ в найгірших можливих умовах, в розпал війни. Наразі нам необхідно проявити такий же дух, щоб відновлювати розбудову світу після пандемії, більш відкритим для всіх і більш стійким до потрясінь.

Крісталіна Георгієва підкреслила, що ці питання будуть в центрі уваги 189 держав-членів МВФ, на наступній віртуальній Щорічній нараді, яка відбудеться наступного тижня.

Світові перспективи: довгий шлях сходження

Важливо оцінити поточну економічну ситуацію в цілому. У другому кварталі 2020 року відбулося безпрецедентне зниження світової економічної активності, коли протягом декількох тижнів приблизно 85% світової економіки перебувало в режимі самоізоляції.

У червні МВФ прогнозував суттєве скорочення світового ВВП у 2020 році. Сьогодні ситуація виглядає менш похмуро. Згідно з новою оцінкою МВФ, динаміка в другому і третьому кварталах була дещо краща, ніж очікувалося, що дозволило підвищити очікування в новому прогнозі світової економіки на 2020 рік.

Проте у 2021 році МВФ, як і раніше, прогнозує часткове та нерівномірне відновлення. Вихід нового прогнозу анонсовано на наступний тиждень.

Це було досягнуто значною мірою завдяки надзвичайним заходам політики, що дозволило обмежити потенційний спад у світовій економіці. Уряди надали бюджетну підтримку домашнім господарствам і компаніям в розмірі близько 12 трлн доларів США.

Під час безпрецедентних заходів монетарної політики підтримано також кредитування, що допомогло мільйонам компаніям зберегти свій бізнес.

Проте, деяким країнам вдалося зробити більше, ніж інші. Але така реальність — країни з розвиненою економікою роблять все, що потрібно. Бідніші країни намагаються зробити те, що для них можливо.

Цей розрив у рівні можливостей для прийняття заходів у відповідь частково пояснює відмінності в досягненні.

Країни з ринком, що формується, країни з низькими доходами та вразливі держави як і раніше знаходяться в нестабільній ситуації, зазначає Крісталіна Георгієва.

Ці країни мають слабшу систему охорони здоров’я. У них дуже велика частка найбільш постраждалих внаслідок кризи секторів, таких як туризм і експорт сировинних товарів. Вони також значною мірою залежать від зовнішнього фінансування.

Значні ліквідні надходження та  низькі відсоткові ставки допомогли багатьом країнам з ринком, що формується знову отримати доступ до запозичень, але з березня жодна з країн Африки на південь від Сахари не випустили зовнішніх боргових зобов’язань.

У зв’язку з цим основна теза директора-розпорядника МВФ полягає в наступному: світова економіка починає виходити з глибокої кризи. Проте завершення катастрофи ще далеко попереду. Наразі всім країнам належить зрозуміти, що «довге сходження», – це важкий підйом, який буде тривалим, нерівномірним і зв’язаний з невизначеністю. На цьому шляху також можливі невдачі, зазначає вона.

Шлях, що простирається  перед нами, оповитий завісою значної невизначеності. «Сходження» може прискоритися в разі швидшого просування в медичній сфері, наприклад, внаслідок створення вакцин та лікарських засобів. Але воно може і сповільнитися, особливо в разі значного збільшення числа серйозних спалахів захворювання.

Ризики на шляху відновлення

Зберігаються високі ризики, в тому числі через зростання кількості банкрутств та завищеної вартості активів на фінансових ринках. При цьому багато країн стали більш уразливими, відзначають в МВФ. Їх рівні боргу зросли в результаті податково-бюджетних заходів, що вживаються у відповідь на кризу, і великого скорочення обсягу виробництва й доходів. Згідно з оцінкою МВФ, у 2020 році світової державний борг досягне рекордно високого рівня, приблизно 100% ВВП.

Існує також ризик довгострокового економічного збитку внаслідок втрат робочих місць, банкрутств і порушень в системах освіти. Зважаючи на ці втрати потенціалу в МВФ очікують, що світове виробництво в середньостроковій перспективі буде залишатися значно нижчим за прогнози, складених до пандемії. Майже у всіх країнах це призведе до уповільнення зростання рівня життя.

Криза також веде до ще більшої нерівності через непропорційне погіршення становища низькокваліфікованих працівників, жінок та молоді. У ній, безсумнівно, є ті, хто виграв і ті, хто програв.

Протидія кризі й досягнення перетворень

Що ж слід робити на шляху до відновлення? В МВФ бачать чотири невідкладних пріоритети.

По-перше, захист здоров’я людей. Вкрай важливо направляти кошти на лікування, тестування і відстеження контактів. Необхідно також зміцнювати міжнародне співробітництво для координації виробництва і розподілу вакцин, особливо в найбідніших країнах. Лише повна перемога над вірусом, дасть можливість для забезпечення повного економічного відновлення.

По-друге, уникати передчасного припинення підтримуючих заходів політики. Там, де пандемія триває, надзвичайно важливо зберігати нагальні заходи підтримки підприємств і працівників в масштабі економіки. Дієві заходи, такі як відстрочка сплати податків, гарантії по кредитах, грошові трансферти та субсидування заробітної плати, необхідні для подальшого відновлення.

Не менш важливо продовжувати реалізацію м’якої монетарної політики та підтримувати ліквідність для забезпечення кредитування, особливо для малих і середніх підприємств, тим самим сприяючи як зайнятості, так і фінансовій стабільності. Якщо згорнути підтримку занадто рано, замість «довгого сходження» може відбутися стрімке падіння.

По-третє, гнучка та орієнтована на перспективу податково-бюджетна політика матиме насущне значення для досягнення стійкого відновлення та сходження. Криза зумовила глибокі структурні перетворення, і уряди повинні зіграти свою роль в перерозподілі капіталу і трудових ресурсів для підтримки цього переходу.

Це зажадає як стимулів для створення робочих місць, особливо у сфері «зелених» інвестицій, так і заходів, покликаних пом’якшити наслідки для працівників: від перепідготовки та підвищення кваліфікації до розширення і збільшення тривалості страхування на випадок безробіття. Збереження рівнів соціальних витрат буде мати вирішальне значення для переходу на справедливій основі до створення нових робочих місць.

По-четверте, розв’язання проблеми заборгованості – особливо в країнах з низькими доходами. Вони вступили в цю кризу з уже високими рівнями боргу, і цей тягар тільки продовжує зростати. Щоб боротися з кризою і зберегти можливості для надання життєво важливої ​​державної підтримки, щоб не допустити втрати досягнутого за минулі десятиліття галузей розвитку, вони потребують більшої допомоги — причому невідкладно. Це означає надання ширшого доступу до грантів, пільгових кредитів і полегшенню тягаря заборгованості поряд з удосконаленням управління боргом і підвищенням транспарентності. У деяких випадках буде необхідна глобальна координація для реструктуризації суверенного боргу при повноцінній участі державних і приватних кредиторів.

Допомога країнам

У всіх цих галузях країни-члени МВФ можуть розраховувати на підтримку Фонду. Вони матимуть підтримку протягом всього шляху — до самої вершини відновлення. МВФ також буде допомагати їм відшукати оптимальний шлях за допомогою надійних рекомендацій з економічної політики, проведення навчання, яке потребуватимуть деякі країни. І, перш за все, МВФ буде готовим надати фінансову підтримку й полегшити тягар заборгованості тим, хто без цього може не подолати шлях.

МВФ надали 81 країні безпрецедентне за темпами й масштабами фінансування. Зобов’язання з надання кредитів МВФ сягає більш ніж 280 млрд доларів США, причому понад третину цієї суми було затверджено за період з березня 2020 року.

МВФ готові зробити ще більше: в наявності чималий обсяг коштів з сумарного кредитного потенціалу МВФ в 1 трлн доларів США, який може бути використаний для задоволення потреб держав-членів, що приступають до відновлення.

У МВФ підкреслюють, відновлення можливо через розв’язання проблемних питань в ключових аспектах. А саме, неможливо просто відтворювати колишню економіку з її низькими темпами зростання, низькою продуктивністю, високим нерівністю і наростаючим кліматичною кризою.

Відтак МВФ говорить про необхідність глибоких реформ для побудови більш сталої економіки, яка буде більш екологічною, більш раціональною, більш всеосяжної — більш динамічною. Ось на що треба звернути масштабні інвестиції, які будуть потрібні для досягнення впевненого і стійкого відновлення.

Прогноз МВФ

Нове дослідження МВФ показує, що збільшення державних інвестицій лише на 1% ВВП у всіх країнах з розвиненою економікою і в країнах з ринком, що формується може створити до 33 мільйонів нових робочих місць.

У МВФ переконані, що в багатьох випадках продумані «зелені» проєкти можуть забезпечити найбільшу зайнятість й принести максимальну віддачу в порівнянні з традиційними заходами бюджетного стимулювання. У МВФ також роблять ставку на прискорений процес цифрових перетворень, що дозволяє очікувати підвищення продуктивності й створення нових більш високооплачуваних робочих місць. Це дасть можливість вивільнити потенціал шляхом переоснащення податкових систем та інвестицій в освіту й цифрову інфраструктуру. Ключовою метою повинно бути надання всім доступу до інтернету та можливості набути навичок, необхідних для досягнення успіху в економіці XXI століття.