МЕХАНІЗМИ КОНТРОЛЮ ЗА ЗМІНОЮ ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК
Ліпкан Володимир Анатолійович
доктор юридичних наук, професор,
професор кафедри кримінального права, процесу та криміналістики
Академії праці, соціальних відносин і туризму
ORCID ID: 0000-0002-7411-2086
https://irbis-nbuv.gov.ua/ASUA/0012068
WoS : LIH-1184-2024
Шевченко Олексій Олексійович,
здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти аспірант
Академії праці, соціальних відносин і туризму
ORCID: 0009-0007-8352-1125
https://doi.org/10.32842/2078-3736/2024.3.72
Анотація. Стаття присвячена аналізу законодавства, яке регулює суспільні відносини у сфері впровадження нових спрощених механізмів зміни призначення земельних ділянок в Україні у контексті процесу поствоєнної відбудови. Метою дослідження є оцінка ефективності механізмів, їхнього впливу на прискорення відбудови об’єктів інфраструктури та економіки країни, а також виявлення перспектив для удосконалення процесів, пов’язаних із їх реалізацією. У статті використовуються методи юридичного аналізу, кількісного та якісного дослідження, а також порівняльний аналіз. Основні результати включають визначення позитивних аспектів нових процедур: зменшення впливу бюрократичних бар’єрів та сприяння швидкій відбудові України; ідентифікація потенційних загроз, таких як ризики корупції та зловживань. Окрему увагу присвячено аналізу питання штучного інтелекту, який має запроваджений у сфері моніторингу та контролю за процесом зміни цільового призначення земель. Отримані дані можуть бути використані для вдосконалення нормативно-правової бази та управлінських практик, що регулюють зміну призначення земельних ділянок, та сприяти ефективнішому використанню земельних ресурсів у процесі відбудови країни.
Ключові слова: зміна цільового призначення земельних ділянок, відбудова Української Держави, ефективна держава, земельні ресурси, економічне відновлення, раціональне використання, ефективний контроль за земельним ділянки, території забруднені/імовірно забруднені вибухонебезпечними предметами, інфраструктурний потенціал.
Актуальність. Стан сучасного земельного фонду України наразі можемо охарактеризувати, як напружений, нестійкий, який перебуває у критичному стані. Триваюча війна, використання агрохімікатів, значне виділення вуглецю та аміаку, відсутність контролю за станом земель лише погіршують становище національного багатства Української Держави. Це стосується, передусім, її земельних ресурсів.
Відповідно до схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.01.2022 № 70-р «Концепції загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель», кризова ситуація, з подальшою тенденцією до погіршення, у використанні земельних ресурсів спостерігається і в неаграрних сферах землекористування. Окрім того, у більшості галузей економіки через недосконалість нормативів, зокрема низький рівень підготовки проектно-технічної документації, землі використовуються нераціонально.
Проте, Українська Держава та її земля була, є та буде в майбутньому основою продовольчої безпеки для країн усього світу, про що йдеться в тексті Спільного комюніке „Про основи миру” за результати Глобального саміту миру, який проходив у Швейцарії 15-16 червня 2024 року. Зокрема в тексті даного документа було відзначено, що глобальна продовольча безпека залежить від безперебійного виробництва та постачання продуктів харчування. У зв’язку з цим вільне, повне та безпечне торговельне судноплавство, а також доступ до морських портів на Чорному та Азовському морях є надзвичайно важливими. Напади на торговельні судна в портах і на всьому маршруті, а також на цивільні порти та цивільну портову інфраструктуру є неприйнятними. Продовольчу безпеку жодним чином не можна використовувати як зброю. Українська сільськогосподарська продукція має безпечно та вільно постачатися зацікавленим третім країнам.
На даний час врожайність наших ґрунтів та якість вирощеної продукції досягають найвищого рівня. М’який клімат та різноманітність ґрунтів на території Української Держави дозволяють вирощувати значну кількість агрокультур, а також одночасно добувати велику кількість корисних копалин, відповідно до місцезнаходження та географічних особливостей нашої країни. Тож, у перспективі одним із векторів інфраструктурного розвитку нашої держави має бути формування потужного промислового комплексу із переробки і виготовлення готової продукції як із сільськогосподарських культур так і з використанням рідкісноземельних мінералів.
Повний текст статті дивись ТУТ
http://pravoisuspilstvo.org.ua/archive/2024/3_2024/74.pdf
